Національний заповідник "ХОРТИЦЯ"
Пошук
Замовлення екскурсiй
096-254-12-09, 095-914-77-06
Вартiсть квиткiв
Запорозька Сiч - 24 грн
Режим роботи з 9:30 до 16:30 ; сб, нд - до 18:30
Вихідний - понеділок
Музей козацтва - на реекспозиції
500 років Дмитру Вишневецькому

У 2017 році в Україні відзначається 500-річчя з дня народження відомого політичного і військового діяча доби козацтва Дмитра Івановича Вишневецького. З його іменем пов'язано безпосереднє перебування запорожців на Хортиці.

Генеалогічне коріння Дмитра Вишневецького веде до великих князів Литовських  Гедиміна й Ольгерда. Син Ольгерда та княжни Тверської Дмитро Корибут був засновником Вишневця і роду Вишневецьких. Мати Дмитра Вишневецького була онукою князя Костянтина Острозького. Під час перепису польско-литовського війська князь Іван Вишневецький фігурує з трьома братами як землевласник „середньої руки”. Він мав двох дочок та чотирьох синів. Старшому з них Дмитру судилося стати знаковою фігурою в українській історії.

Вперше Дмитро Вишневецький згадувався в історії у 1545 р., коли він разом з братом утримував Кременецький замок. Проте традиційне життя заможного землевласника не приваблювала князя, і протягом 1548-1549 рр. він здійснив кілька військових експедицій у степи до Очакова.

У 1550 р. Дмитро Вишневецький вже обіймав посаду Черкаського та Канівського старости. Перед ним ставилась мета охорони південних кордонів. Саме в цей час Вишневецький очолює запорозьких козаків.

Протягом усіх років, які Дмитро Вишневецький перебував на службі у польського короля, його не полишала думка про будівництво на Дніпрі такого замку, який міг захистити кордони польсько-литовської держави від татарських    набігів. До того ж цей замок, на думку Вишневецького мав мати потужний гарнізон гарнізон.

Проте неодноразові звернення до польського уряду з цього питання ні до чого не призвели. Не маючи підтримки з боку влади, Д. Вишневецький вирішив здійснити задум власними силами і збудувати укріплення  на о. Мала Хортиця. На певний час острів став форпостом, який захищав кордони держави від татарських набігів.

Відомий польський хроніст Мартин Бельський писав, що Вишневецький на острові жив і так шкодив татарам, що вони не насмілювались через острів так часто чинити напади.

Протягом 1556-57 років відбувались походи запорожців проти татар, а вже у 1557 татари декілька разів намагались атакувати укріплення на Малій Хортиці. Зокрема, відомо про 24-денну облогу острову Кримським ханом Девлет-Гіреєм.  У жовтні 1557 р. Девлет-Гірей вдруге напав на замок Вишневецького. Цього разу запорожці через нестачу продовольства разом із своїм провідником змушені були залишити фортецю. Сам Дмитро Вишневецький пішов до Черкас.

Відомо, що він ще вертався на Хортицю. Так, перебуваючи на Таванській переправі, простоявши три дні, він піднявся до Хортиці, де з’єднався з дяком Ржевським. Там він відібрав людей для війська і пішов в Аслам-Кермень. Коли він вже взяв цю турецьку фортецю, то  захопив гармати і вивіз їх на Хортицю.

А у 1561 р. із Стамбулу у будь-який момент були готові виступити 20 турецьких галер для захисту Керчі й Азову, очікуючи на активні дії "капитана Дмитрашки" (так називали Д. Вишневецього турки).

У 1564 р. відбувся останній похід Вишневецького. З чотирма тисячами козаків він пішов до Молдови, де втрутився у боротьбу за престол. Його підступно схопили і  видали султану, який його і стратив. Розповідь про загибель Дмитра Вишневецького лягла в основу народної пісні про “Байду-козака”.

Проте шлях, вказаний Байдою не був забутий козацтвом, й на довгий час як сам острів Хортиця, так і Мала Хортиця стають опорними  пунктами запорожців, звідки вони починають чимало своїх походів.

Байда2 DCIM100MEDIADJI_0739.JPG