Національний заповідник "ХОРТИЦЯ"
Пошук
Замовлення екскурсiй
096-254-12-09, 095-914-77-06
Вартiсть квиткiв
Запорозька Сiч - 24 грн
Режим роботи з 9:30 до 16:30 ; сб, нд - до 16:30
Вихідний - понеділок
Музей міста за порогами - 18 грн
Музей козацтва - на реекспозиції
Новини

Шановні відвідувачі Національного заповідника “Хортиця”!

Повідомляємо Вам про те, що туристичні об’єкти установи працюють 26, 27 та 28 травня у звичайному режимі, 29 травня – вихідний день.

21 травня Національний заповідник “Хортиця” проводить історичний семінар для вчителів шкіл.

В програмі заходу плануються такі доповіді:

“Історико-культурологічне значення о.Хортиця”, доповідач генеральний директор Національного заповідника “Хортиця” Остапенко М.А.;

“Запоріжжя у 1918 році”, доповідач запорізький історик і краєзнавець Щур Ю.В.;

“Великий Луг Запорозький”, доповідач депутат Запорізької міської ради Зайцев В.О.;

Початок семінару о 15:00 у приміщенні Запорізького обласного центру молоді, за адресою вул Патріотична 49(другий поверх)

Після заходу планується відвідання музейних студій “Міста за порогами”.

Запрошуємо вчителів(особливо вчителів історії) відвідати цей захід і дізнатись про маловідомі сторінки нашого минулого. Вхід вільний.

28 квітня Національний заповідник “Хортиця” взяв участь у VII Нікопольському музейному фестивалі «Україна –козацька держава», присвяченому 370-й річниці початку національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст., створення Української Козацької Гетьманської Держави під керівництвом Богдана Хмельницького, обраного Великою Козацькою радою Війська Запорозького у Микитинській Січі 29 квітня 1648 р. (за н.ст.) Гетьманом України, та його перемогам над військами польських магнатів та шляхти на Жовтих Водах,під Корсунем і Пилявцями у 1648 р.
Мета VII Нікопольського музейного фестивалю «Україна – козацька держава», присвяченого вище названим пам’ятним датам в історії Українського державотворення – це показ музейними засобами та методами науково-просвітньої роботи музеїв областей України історичного значення Нижньої Наддніпрянщини як місця зародження запорозького козацтва, виникнення і діяльності Запорозьких Січей XVI – XVIII ст., витоки Української Козацької Гетьманської Держави, створеної Богданом Хмельницьким на початку національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття та його вікопомних перемог у 1648 р.

Наш заповідник представив у Нікополі міні-експозицію “Littera scripta manet” (Написане залишається). Завданням було зробити художню презентацію на досить обмеженій площі невеликої за кількіст, але досить атрактивної, колекції чорнильниць доби козацтва. Виставка побудована за допомогою образно-музейного метода створення експозиційного середивища.
Формування концептуального задуму відбувалось за наступними посилками. Козацьке повстання, що було підняте на Микитинській запорозькій Січі в січні 1648 року, швидко переросло в національно-визвольну війну, головним здобутком якої стало відновлення української державності. Художня інтерпретація цієї ідеї здійснюється за допомогою образу пагону дубу, який втілений у пластичній металевій кованій конструкції у вигляді трьох стебел з листям. В ментальності українців дуб є символом могутності та довговічності. Він – дерево життя. І саме дубове листя зображене на деяких екземплярах з колекції чорнильниць, презентованої в експозиції.
Територія, на яку поширювалась влада Богдана Хмельницького, набула всіх ознак державності. Її функціонування як політичної форми організації правління було неможливе без когорти освічених людей – писарів. Відомо, що свого часу Б. Хмельницький також був генеральним писарем Війська Запорозького. Головним ат рибу том влади писаря на Січі був срібний каламар. Виставка презентує різновиди каламарів з фондозбірки Національного заповідника «Хортиця»: похідні (підвісні, «запоясні») та настільні. Вона демонструє техніку та мистецький рівень їх виконання. Для цього на кожному з «листів» пагону дуба сформовані окремі експозиційні комплекси: каламарі із зображенням сцени битви грифона з єдинорогом; екземпляри, прикрашені кольоровими емалями; керамічні чорнильниці; заготовки та кришки до каламарів. В загальній композиції експонати асоціюються з так званими «чорнильними горішками» – галами, які за козацьких часів слугували сировиною для виготовлення чорнила.
Для підсилення естетичного враження та інформаційного впливу в експозиції використані гусячі пера (так звані махові), встромлені в деякі каламарі. Таким чином, з одного боку, демонструється письмовий інструмент, яким користувались козацькі писарі; з іншого – візуально врівноважується силует самого пагону. Іншим засобом, що одночасно виконує функцію декорування подіуму вітрини та продовжує тему письмового приладдя, є штучно застарені аркуші паперу та сухе дубове листя.
На середину XVII століття будову Української козацької держави було практично завершено. Як вважають українські дослідники (В.А. Смолій, В.С. Степанков), вона мала свої переваги і недоліки, сильні і слабкі сторони. Але найважливіше полягало в тому, що ця держава була цілком життєздатним організмом з великими потенційними можливостями для самостійного розвитку. Незважаючи на знищення політичних інститутів цієї державності, її традиції не були остаточно перервані. У народній памяті протягом багатьох наступних десятиліть вони продовжували жити і залишатися надійною основою боротьби українського народу за своє національне визволення. І не останню роль в цьому процесі відіграли писарі, які за допомогою каламарів закріплювали «де-юре» державний статус України.
Адже «Littera scripta manet» (Написане залишається)

31890378_2072385926319544_6659627528690335744_n

 

 

Нагадаємо, про фондову колекцію каламарів ми писали тут

http://ostriv.org/kalamari/

Більше матеріалів про фондові колекції та культурну спадщину Хортиці можна знайти тут http://ostriv.org/category/kulturna-spadshhina-xortici/

#культурнаспадщина
#культурнаспадщинаХортиці
#каламарі
#козаки
#Хортиця
#Хортица
#Khortyrsya
#Khortytsia
#NationalreserveKhortytsya
#рукописинегорят

Цими вихідними Хортиця відзначилась масштабною акцією #ВідродиХортицю , яка відбулась в пам`ять про загиблих захисників України. Організатором та подвижником виступив Національний корпус Національний корпус Запоріжжя на чолі з Максим Зайченко.
В рамках проекту “Пам’ять Нації: Відродимо Хортицю” тисячі людей зі всієї України прибули на Хортицю аби започаткувати тут, у колисці українського козацтва дубову алею. Маленькі чотитирічні дубочки були привезені з Литви. Це дерево було вибране не випадково, адже дуб – це символ мужності, сили нації та незламності духу. 21 квітня 500 дерев було висаджено на півночі острова. Ще 1600 будуть висаджені восени.
Акція має не лише символічне значення. Хортиця дуже потерпає від літніх пожеж, тому висадка такої кількості дерев допоможе озеленити острів та відновити екосистему.
Під тулумбаси та козацькі гармати на Хортиці був відкритий пам`ятний знак Борцям за волю України – у формі гарди меча, що символізує готовність до захисту вітчизни від ворогів та участь у боях.
https://www.facebook.com/politicalpartynationalcorps/videos/1612785745504284
30167351_1612586422190883_1302339537090132789_o 30167669_1612653205517538_775537179624324589_o

100 РОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

 

20 квітня відбувся круглий стіл “Хортиця та Кримський похід Болбочана (до 100-ої річниці видатної військової операції)”.
Взяли участь:
Сухорада О. Дії української армії проти більшовиків на Сході України навесні-влітку 1918 рр.
Щур Ю. Хортиця у спогадах бійців Української революції.
Білівненко С. Революційний Олександрівськ 1917-1918 рр. в спогадах семінариста Сергія Сала.
Власов О. Місце проведення молебню-панахиди на о. Хортиця 29 червня 1918 р.
Зайченко М. Презентація проекту “Пам’ять нації” та акції#ВідродиХортицю.
Корнієнко О., Олешко О. Бої за Чонгар: 1918 р. та сучасність.

У березні 2018 р. полковник П. Болбочан стає на чолі 2-го Запорізького пішого полку, – найбільшого та найкращого у Запорізькій дивізії, на прапорі якого довкола тризуба був напис: «З вірою твердою в конечну перемогу вперед, за Україну!».
10 квітня 1918 р. штаб запоріжців отримав таємний наказ уряду УНР: випереджаючи німецькі війська, захопити Крим. І вже 16 квітня 1918 р. ударом Кримської групи армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана, за підтримки легіону Українських січових стрільців, яких очолював полковник легіону УСС австрійський ерцгерцог Вільгельм Франц фон Габсбург Лотарінген, відомий також під псевдонімом Василь Вишиваний, більшовики були вибиті з Олександрівська. Західні українці, сприйняли відвідування Хортиці з великим ентузіазмом. Василь Вишиваний у своїх автобіографічних спогадах пише: «Одного вечора я дістав наказ вирушити зо своїми частинами – кораблем і залізницею – через Нікополь на Олександрівськ, себто в околиці славної Хортиці, де була колись славна мати Січ. У нас була велика радість, що саме ми мали щастя обсадити ці славні землі»
Одною з популярних форм культурного дозвілля українських вояків стали екскурсії на Хортицю. Стрілець Мирон Заклинський згадував екскурсії Хортицею, які їм проводив особисто Яків Павлович Новицький.
22 квітня Кримська група захопила Джанкой – першу вузлову станцію Криму, а 24 квітня –
Сімферополь.
29 червня 1918 р. відбулася важлива подія в історії Хортиці – панахида за загиблими вояками. Сучасники того заходу згадували: «Незабутньою подією був побут всім полком на острові Хортиці. Великим пароплавом, без зброї курені переправились через Дніпро і пішо пройшли коло 4-х кілометрів на найвище місце в голові острова… По дорозі затримувались коло історичних місць, як редут на Вошивій скелі, оборонні фортифікації першої Січі, з видом на урочище Сагайдачного, Стовпи… На найвищому місці поставлено приготовлений гранітний пам’ятник з хрестом і одповідним написом. Напис на хресті був такий: «Сей хрест – знак щирої любови і вдячної пам’яти орлам небіжчикам Запорожської Січі від вірних нащадків їх, козаків 2-го Запорожського пішого полку, який після довгого поневолення прийшов сюди перший з отаманом Болбочаном, як організована українська бойова частина і приніс з слізьми радости молитовне синовне привітання незабутнім славним предкам. 29 червня, р. Божого 1918.» Панахида 29 червня на Хортиці вважається прологом до Акту Соборності України 22 січня
1919 р.
У пам`ять про перебування українських військ на острові та на пошану до національної святині, ім`ям «Хортиця» був названий бронепотяг армії УНР. Він брав участь у боях з червоними та денікінцями на території сучасних Вінницької та Хмельницької областей у серпні-листопаді 1919 р.

Нагадуємо, 21 квітня на Хортиці відбудеться масштабна акція з відродження Хортиці в пам`ять про захисників української державності. Більше інформації тут https://www.facebook.com/events/880338812176721/permalink/883403821870220/

 

Хортиця

Бронепотяг «Хортиця». 1918 р.

1017328-i_041

Панахида-молебень на Хортиці. 1918 р.

BolbochanHabsburg

 Зустріч під Олександрівськом з Українськими січовими стрільцями.

 

#Khortytsia
#NationalReserveKhortytsia
#Хортиця
#НаціональнийЗаповідникХортиця
#історіяУкраїни
#Болбочан

Шановні жителі Запоріжжя та гості нашого міста!

Доводимо до Вашого відома інформацію про роботу туристичних об’єктів Національного заповідника “Хортиця” у квітні: 8 квітня – День відкритих дверей та свято “Великдень на Хортиці”, 9 квітня туристичні об’єкти працюють у звичайному режимі, 10 квітня – вихідний день.

18 квітня, з нагоди Міжнародного дня пам`яток та визначних місць  вхід до всіх туристичних об`єктів Національного заповідника “Хортиця” безкоштовний. Історико-культурний комплекс “Запорозька січ”, “Музей судноплавства”, “Музейні студії Міста за порогами” на бул. Центральному чекатимуть на своїх відвідувачів з 9.00 до 17.00.(екскурсійне обслуговування оплачується згідно прейскуранту).

30 квітня – історико-культурний комплекс працює без екскурсійного обслуговування.

У інші дні туристичні об’єкти працюють у звичайному режимі(ІКК “Запорозька Січ” – понеділок вихідний день, “Музей судноплавства” та “Музей міста за порогами” – понеділок, вівторок вихідні дні).

20 та 21 квітня 2018 р. відбудуться заходи з нагоди 100-ї річниці перебування на Хортиці групи армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана разом з вояками Українськиїх Січових Стрільців та Кримського походу.

У березні 2018 р. полковник П. Болбочан стає на чолі 2-го Запорізького пішого полку, – найбільшого та найкращого у Запорізькій дивізії, на прапорі якого довкола тризуба був напис: «З вірою твердою в конечну перемогу вперед, за Україну!».
10 квітня 1918 р. штаб запоріжців отримав таємний наказ уряду УНР: випереджаючи німецькі війська, захопити Крим. І вже 16 квітня 1918 р. ударом Кримської групи армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана, за підтримки легіону Українських січових стрільців, яких очолював полковник легіону УСС австрійський ерцгерцог Вільгельм Франц фон Габсбург Лотарінген, відомий також під псевдонімом Василь Вишиваний, більшовики були вибиті з Олександрівська. Західні українці, сприйняли відвідування Хортиці з великим ентузіазмом. Василь Вишиваний у своїх автобіографічних спогадах пише: «Одного вечора я дістав наказ вирушити зо своїми частинами – кораблем і залізницею – через Нікополь на Олександрівськ, себто в околиці славної Хортиці, де була колись славна мати Січ. У нас була велика радість, що саме ми мали щастя обсадити ці славні землі»
Одною з популярних форм культурного дозвілля українських вояків стали екскурсії на Хортицю. Стрілець Мирон Заклинський згадував екскурсії Хортицею, які їм проводив особисто Яків Павлович Новицький.
22 квітня Кримська група захопила Джанкой – першу вузлову станцію Криму, а 24 квітня – Сімферополь.
29 червня 1918 р. відбулася важлива подія в історії Хортиці – панахида за загиблими вояками. Сучасники того заходу згадували: «Незабутньою подією був побут всім полком на острові Хортиці. Великим пароплавом, без зброї курені переправились через Дніпро і пішо пройшли коло 4-х кілометрів на найвище місце в голові острова… По дорозі затримувались коло історичних місць, як редут на Вошивій скелі, оборонні фортифікації першої Січі, з видом на урочище Сагайдачного, Стовпи… На найвищому місці поставлено приготовлений гранітний пам’ятник з хрестом і одповідним написом. Напис на хресті був такий: «Сей хрест – знак щирої любови і вдячної пам’яти орлам небіжчикам Запорожської Січі від вірних нащадків їх, козаків 2-го Запорожського пішого полку, який після довгого поневолення прийшов сюди перший з отаманом Болбочаном, як організована українська бойова частина і приніс з слізьми радости молитовне синовне привітання незабутнім славним предкам. 29 червня, р. Божого 1918.»
Панахида 29 червня на Хортиці вважається прологом до Акту Соборності України 22 січня 1919 р.
У пам’ять про перебування українських військ на острові та на пошану до національної святині, ім’ям «Хортиця» був названий бронепотяг армії УНР. Він брав участь у боях з червоними та денікінцями на території сучасних Вінницької та Хмельницької областей у серпні-листопаді 1919 р.

20 квітня відбудеться круглий стіл присвячений цим подіям. Початок о 10:00 у конференц-залі санаторію-профілакторію «Запоріжсталь».

21 квітня завдяки зусиллям Національного корпусу “Азов” відбудеться урочисте відкриття пам’ятника присвяченого подіям 1918 року.

21 квітня Національний корпус “Азов” проводить акцію з озеленнення Хортиці. Планується висадка дубів в районі санаторію-профілакторію ЗТЗ, початок о 12:00. За довідками звертатись до приймальні цієї громадської організації тел. 066 025 24 10

Великі діброви на о. Хортиця розташовувалися впритул до кінця ХІХ ст. Так, ще в 1648 році французький інженер Гійом Левасер де Боплан згадує, що в Новому Дніпрі нараховується 4 острови з тотожною назвою – Дубові. Меноніти, що мали колонію на Хортиці, оселившись після запорожців в кінці XVIII ст., нараховували 49 тисяч дубів. Відомий історик, археолог, краєзнавець Яків Новицький в своєму рукописі «Остров Хортица на Днепре» (1917 р.) вказує на балку Шанцеву над Новим Дніпром як місце, де ріс легендарний дуб, що згадується в 952 році візантійським імператором Костянтином Багрянородним «Про управління імперією»

Співробітники заповідника впорядкували ділянку над б. Шанцева, посадивши алею з 12 десятирічних дубків. В заході прияли участь – голова Запорізької ОДА Бриль К.І., генеральний директор Національного заповідника “Хортиця”  Остапенко М.А., народний депутат ВР України Мельничук С.П., депутати обласної та міської рад та ін.

15 квітня на нашому острові відбулася знакова подія в балці Шанцевій, завдячуючи великий фінансовій та організаційній підтримці  громадського діяча Андрія Івановича Авдієнка та бізнесмена Максима Вікторовича Дрозденка. Хортицький заповідник влаштував екологічну акцію, яка сягає своїм історичним корінням в тисячолітню глибину – було відтворено стародавній ритуал вікінгів та русів, який вони проводили на нашому острові. Історикам відомо з твору Багрянородного «Про управління імперією», що пройшовши Дніпрові пороги варяги віддавали шану своїм богам під Стародавнім дубом – забивши півня, або навпаки його відпустивши, кинувши жереб. Під кінець заходу, отримавши ласку стародавніх богів, кочет був вже вільним.

30714907_1611418242229058_428790714285948928_n 30716660_1488833397906150_6009631284102430720_n 30705249_809161285935027_2292527643714266170_n

 

https://www.facebook.com/322528778218766/videos/405139446624365/

Відсвяткували 25-річчя присвоєнню заповіднику “Хортиця” статусу “національний”. Доречі наш заповідник став першим національним заповідником в Україні!
Презентували 3-тє видання книги Я. Новицького “Острів Хортиця на Дніпрі: його природа, історія, старожитності. Видане нашими друзями – видавництвом” Тандем” на чолі з Victor Tekuch. Також презентували Карту Великого лугу запорозького за авторства Олег Власов.
Найголовніше – Максим Остапенко подякував засобам масової інформації, фотографам та просто друзям Хортиці за те, що невтомно висвітлюють події та беруть участь у житті заповідника, за їх ставлення та працю. Владимир Мильчев (Vladimir Mil’chev) Георгий Шаповалов (Georgy Shapovalov) Яна Фтема (Yana Terletska) Терлецкий Валентин (Валентин Терлецький) Oksana Jazenko Вячеслав Сарычев (Vyacheslav Sarychev) Алексей Толмачёв (Alexey Tolmachov) Олеся Кулык (Olesya Kulyk) Сергей Лавров
Сподіваємось, що наступні 25 зустрінемо в тому ж колі друзів!

 

dav dig dig dav

http://alextv.zp.ua/news/inform/122528-25-let-otmechaet-nacionalnyj-zapovednik-xortica.html

https://tv5.zp.ua/news/u-zaporizhzhi-prezentuvali-perevidannya-praci-istorika-arxeologa-krayeznavcya-yakova-novickogo/

 

 

Тисячі гостей безкоштовно відвідали на Великдень Національний заповідник “Хортиця”.
Відбувся молебен у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці, освячення пасок.
На території комплексу весь день працював ярмарок Національної спілки майстрів народного мистецтва.
Гості могли перевдягнутись у автентичний одяг, сфотографуватись із бронзовими козаками та відправити поштівку друзям з Хортиці.
Розважали колективи «Запорозькі козаки», «Пернач», «Козаки-запорожці», гурт Військової частини «3029».
Для найменших працювала «Дитяча майстерня» — розфарбовували гіпсові яйця, плели кіски, фенічки, робили саморобки, гримувались.
Січові козаки як завжди вражали виступами.

30441668_1931017130303737_7866266476542532249_n

30516018_1931016530303797_6482240834253525182_n

30261982_1931016970303753_6577282076918539277_n

30262125_1931016820303768_2321608980177244970_n   30441710_1931016583637125_8468344532772043285_n

1234...16