Національний заповідник "ХОРТИЦЯ"
Пошук
Замовлення екскурсiй
096-254-12-09, 095-914-77-06
Вартiсть квиткiв
Запорозька Сiч - 48 грн
Режим роботи з 9:30 до 15:30 ; сб, нд - до 15:30
Вихідний - понеділок
Музей міста за порогами - 24 грн
Музей козацтва - на реекспозиції
Новини

Отримали від майстра на всі руки цінні подарунки. Колекція риб заслуговує особливої уваги!

Колекція цих риб виготовлена майстром різьблення по дереву мешканця Дніпра Віктором Байдаком і передана у дар музею та шановному Запоріжському Січовому Товариству кандидатом сільськогосподарських наук, доцентом кафедри водних біоресурсів та аквакультури Дніпропетровського Державного Аграрноекономічного Університету Оленою Гончаровою та директором Журналістського фонду Дніпра Олександром Давидовим.
Мета колекції риб: познайомити з зовнішнім виглядом і показати красу основних промислових риб Дніпра і його притоків, яка давала змогу вижити Січовому товариству у ті давні нелегкі часи. А ще прищепити (особливо молоді) шанобливе ставлення до дарів нашої, Богом даної, землі.

Для Січових козаків Дніпро був не тільки шляхом до свободи. Його часто називали “Батьком”, “Годувальником”, “Захисником”… Риба – перша і основна страва козацького товариства. Її солили, сушили, перетирали на крупу, пересипали попилом, якщо був брак солі. Споживали: варену, смажену, в’ялену, копчену і навіть сиру. Нутрощі риби не викидали, а перетоплювали на жир у величезних казанах і, добре посоливши, заливали у бочки – на зиму…
З козацьких промислів – бджолярство, сіножатей, заготівлі сушених плодів диких груш, яблук, терену, глоду, шипшини, – рибальство було чи не найосновніше. Але на перших позиціях завжди стояли зброя і коні, а потім човни і сіті. А яка на той час була риба! Лящі величезними сріблястими хмарами тяглися за будь-яким човном, з якого хоча б трохи просипалося зерно чи макуха. Деякі лящі на Великому Лузі доростали до 16, 20 і більше кілограмів! Сура славилася величезними срібними карасями; Ворскла – таранею, плотвою, щуками. З Самари виловлювали небачених окунів; Дніпро просто кишів судаками, білизною, гущарою, коропами; у тихих заводях Орілі нагулювали вагу лини, краснопери, в’язі… На течіях незліченними косяками мерехтіла срібними боками чехоня… Глибоко в русі Дніпра чатували на здобич величезні соми. Нижче Великого Лугу в напівсолоних лиманах ловили рибця, осетра, білугу та інших напівпрохідних риб. Раки виростали до неймовірних розмірів: півтори долоні дорослої людини, а з клешнями і вусами – всі дві!

34088624_2085042988387171_2502248354671493120_n 33784849_2085043068387163_683357948520431616_n 33846831_2085042655053871_4572439874291892224_n 33852493_2085042601720543_2642625701429116928_n 33892374_2085042891720514_3898774868094615552_n 33921770_2085042975053839_6177413249512767488_n 33923394_2085042908387179_2215587046037127168_n 33923747_2085043048387165_1584418220087967744_n 33961308_2085042955053841_814761592473255936_n 33964429_2085042935053843_860300911669411840_n 33965055_2085042945053842_8778540929683292160_n 33995545_2085043008387169_725201362459033600_n 34018393_2085042848387185_1614169673295724544_n 34019532_2085042648387205_1021009074533171200_n

Прес-реліз

«Османська галера: в пошуках турецьких флотилій XVII ст.»

31 травня о 10.00 год у «Музеї міста за порогами» відбудеться прес-конференція перед відправкою археологічної експедиції «Османська галера: в пошуках турецьких флотилій XVII ст.» під керівництвом к.і.н. Дмитра Кобалії.

Прес-конференція присвячена підводній експедиції, яка  відбуватиметься з 5 по 16 червня 2018 року в одній з проток Дніпра нижче Херсона. Експедиція з дослідження унікальної знахідки в українському археологічному світі судноплавства – турецької галери XVII ст. завдовжки 38 метрів.

Історія знахідки. В 1997 році дайвери випадково натрапили на  дерев’яний корабель в одній з проток Дніпра нижче Херсона. Деякий час там працювали херсонські музейники. Серед перших знахідок фігурували  корабельна гармата та посуд. Нам відомо, що в 2000 році з місцезнаходження судна були підняті й інші знахідки: сокири, взуття. Основна частина знайдених предметів передана до Херсонського краєзнавчого музею.

В 2010 році це стало предметом вивчення хортицьких гідроархеологів. Учасники експедиції «Хортиця-Скуба» в особі Романа Додонова, Руслана Кобалії, Дмитра Кобалії, Дениса Сікози не змогли пройти повз потенційної пам’ятки. Після занурення у воду та побаченої на власні очі знахідки  рішення про повноцінну експедицію чекало свого часу та мецената.

Про знахідку. Корабель лежить на кілі  поперек протоки. Пропорції судна, а також його розташування  на дні вказують на  раптову  загибель судна за надзвичайних обставин. Ми вважаємо, що судно затонуло в бою, під час раптового нападу або засідки. Хто були ці люди? Сподіваємось, відповідь на це питання ми знайдемо вже скоро.

Про команду. Досліджувати судно будуть: представники одеського підводного клубу «Наварекс» на чолі з  Олександром Терещенком,  одеська команда з клубу «Нерей» з керівником Сергієм Грабовецьким, фахівці з підводних робіт і печер Олег Пищурников та Наталія Підруцька, заступник начальника Херсонської інспекції охорони пам’яток Денис Сікоза, Руслан Кобалія, Вячеслав Зайцев. Також під час експедиції  приїде Крум Бачваров, професор Коннектикутського університету, спеціаліст з оттоманського суднобудування. Очолить експедицію  завідувач відділу охорони пам’яток історії, археології та природи, к.і.н. Дмитро Кобалія.

Адреса: бул. Центральний, 3 («Будинок взуття», 2-й поверх).

 

За додатковими питаннями звертатись:

керівник експедиції Дмитро Кобалія 097 253 83 26, https://www.facebook.com/Kobaliia

організатор та учасник експедиції Вячеслав Зайцев 099 152 27 23,  https://www.facebook.com/zaitsev.viacheslav

Більше про знахідку тут https://www.facebook.com/groups/khortitsa.scuba

Офіційна група Національного заповідника «Хортиця» у facebook https://www.facebook.com/n.z.hortica

 

 

 

Вчора на о.Хортиця прибув кінний похід “Шляхами предків” за участі та організації нашого друга Vadim Savvon. Цей захід присвячений походу руських князів проти Золотої орди та битви на р. Калка в 1223 році. Яка за даними дослідників відбулася на сході Запорізької області. В травні, руські князі перед вирішальною битвою зупинялися на о. Хортиця.
Також відбувся ексклюзивний показ художнього фільму “Осінні спогади” за участі Дмитра Лінартовича – вночі, на оглядовому майданчику музею Історії запорозького козацтва.
“Є ідея проводити такі дні Степу щороку наприкінці травня. Гадаю, це буде цікаво навіть галичанам. Бо 795 років тому, разом з дядьком, проти золотоординської навали виступив і майбутній король Данило Галицький.” – думка Вячеслава Зайцева.
Концерт був організований  Валентином Терлецьким.
Захід відбувся за підтримки Запорозької ради ветеранів АТО

31 травня о 10.00 в “Музеї міста за порогами” за адресою бул. Центральний 3 (другий поверх магазину “Будинок взуття”) відбудеться прес-конференція перед відправкою археологічної експедиції “Османська галера: в пошуках турецьких флотилій XVII ст” під керівництвом к.і.н. Дмитра Кобалії.

Шановні відвідувачі Національного заповідника “Хортиця”!

Повідомляємо Вам про те, що туристичні об’єкти установи працюють 26, 27 та 28 травня у звичайному режимі, 29 травня – вихідний день.

21 травня Національний заповідник “Хортиця” проводить історичний семінар для вчителів шкіл.

В програмі заходу плануються такі доповіді:

“Історико-культурологічне значення о.Хортиця”, доповідач генеральний директор Національного заповідника “Хортиця” Остапенко М.А.;

“Запоріжжя у 1918 році”, доповідач запорізький історик і краєзнавець Щур Ю.В.;

“Великий Луг Запорозький”, доповідач депутат Запорізької міської ради Зайцев В.О.;

Початок семінару о 15:00 у приміщенні Запорізького обласного центру молоді, за адресою вул Патріотична 49(другий поверх)

Після заходу планується відвідання музейних студій “Міста за порогами”.

Запрошуємо вчителів(особливо вчителів історії) відвідати цей захід і дізнатись про маловідомі сторінки нашого минулого. Вхід вільний.

28 квітня Національний заповідник “Хортиця” взяв участь у VII Нікопольському музейному фестивалі «Україна –козацька держава», присвяченому 370-й річниці початку національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст., створення Української Козацької Гетьманської Держави під керівництвом Богдана Хмельницького, обраного Великою Козацькою радою Війська Запорозького у Микитинській Січі 29 квітня 1648 р. (за н.ст.) Гетьманом України, та його перемогам над військами польських магнатів та шляхти на Жовтих Водах,під Корсунем і Пилявцями у 1648 р.
Мета VII Нікопольського музейного фестивалю «Україна – козацька держава», присвяченого вище названим пам’ятним датам в історії Українського державотворення – це показ музейними засобами та методами науково-просвітньої роботи музеїв областей України історичного значення Нижньої Наддніпрянщини як місця зародження запорозького козацтва, виникнення і діяльності Запорозьких Січей XVI – XVIII ст., витоки Української Козацької Гетьманської Держави, створеної Богданом Хмельницьким на початку національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття та його вікопомних перемог у 1648 р.

Наш заповідник представив у Нікополі міні-експозицію “Littera scripta manet” (Написане залишається). Завданням було зробити художню презентацію на досить обмеженій площі невеликої за кількіст, але досить атрактивної, колекції чорнильниць доби козацтва. Виставка побудована за допомогою образно-музейного метода створення експозиційного середивища.
Формування концептуального задуму відбувалось за наступними посилками. Козацьке повстання, що було підняте на Микитинській запорозькій Січі в січні 1648 року, швидко переросло в національно-визвольну війну, головним здобутком якої стало відновлення української державності. Художня інтерпретація цієї ідеї здійснюється за допомогою образу пагону дубу, який втілений у пластичній металевій кованій конструкції у вигляді трьох стебел з листям. В ментальності українців дуб є символом могутності та довговічності. Він – дерево життя. І саме дубове листя зображене на деяких екземплярах з колекції чорнильниць, презентованої в експозиції.
Територія, на яку поширювалась влада Богдана Хмельницького, набула всіх ознак державності. Її функціонування як політичної форми організації правління було неможливе без когорти освічених людей – писарів. Відомо, що свого часу Б. Хмельницький також був генеральним писарем Війська Запорозького. Головним ат рибу том влади писаря на Січі був срібний каламар. Виставка презентує різновиди каламарів з фондозбірки Національного заповідника «Хортиця»: похідні (підвісні, «запоясні») та настільні. Вона демонструє техніку та мистецький рівень їх виконання. Для цього на кожному з «листів» пагону дуба сформовані окремі експозиційні комплекси: каламарі із зображенням сцени битви грифона з єдинорогом; екземпляри, прикрашені кольоровими емалями; керамічні чорнильниці; заготовки та кришки до каламарів. В загальній композиції експонати асоціюються з так званими «чорнильними горішками» – галами, які за козацьких часів слугували сировиною для виготовлення чорнила.
Для підсилення естетичного враження та інформаційного впливу в експозиції використані гусячі пера (так звані махові), встромлені в деякі каламарі. Таким чином, з одного боку, демонструється письмовий інструмент, яким користувались козацькі писарі; з іншого – візуально врівноважується силует самого пагону. Іншим засобом, що одночасно виконує функцію декорування подіуму вітрини та продовжує тему письмового приладдя, є штучно застарені аркуші паперу та сухе дубове листя.
На середину XVII століття будову Української козацької держави було практично завершено. Як вважають українські дослідники (В.А. Смолій, В.С. Степанков), вона мала свої переваги і недоліки, сильні і слабкі сторони. Але найважливіше полягало в тому, що ця держава була цілком життєздатним організмом з великими потенційними можливостями для самостійного розвитку. Незважаючи на знищення політичних інститутів цієї державності, її традиції не були остаточно перервані. У народній памяті протягом багатьох наступних десятиліть вони продовжували жити і залишатися надійною основою боротьби українського народу за своє національне визволення. І не останню роль в цьому процесі відіграли писарі, які за допомогою каламарів закріплювали «де-юре» державний статус України.
Адже «Littera scripta manet» (Написане залишається)

31890378_2072385926319544_6659627528690335744_n

 

 

Нагадаємо, про фондову колекцію каламарів ми писали тут

http://ostriv.org/kalamari/

Більше матеріалів про фондові колекції та культурну спадщину Хортиці можна знайти тут http://ostriv.org/category/kulturna-spadshhina-xortici/

#культурнаспадщина
#культурнаспадщинаХортиці
#каламарі
#козаки
#Хортиця
#Хортица
#Khortyrsya
#Khortytsia
#NationalreserveKhortytsya
#рукописинегорят

Цими вихідними Хортиця відзначилась масштабною акцією #ВідродиХортицю , яка відбулась в пам`ять про загиблих захисників України. Організатором та подвижником виступив Національний корпус Національний корпус Запоріжжя на чолі з Максим Зайченко.
В рамках проекту “Пам’ять Нації: Відродимо Хортицю” тисячі людей зі всієї України прибули на Хортицю аби започаткувати тут, у колисці українського козацтва дубову алею. Маленькі чотитирічні дубочки були привезені з Литви. Це дерево було вибране не випадково, адже дуб – це символ мужності, сили нації та незламності духу. 21 квітня 500 дерев було висаджено на півночі острова. Ще 1600 будуть висаджені восени.
Акція має не лише символічне значення. Хортиця дуже потерпає від літніх пожеж, тому висадка такої кількості дерев допоможе озеленити острів та відновити екосистему.
Під тулумбаси та козацькі гармати на Хортиці був відкритий пам`ятний знак Борцям за волю України – у формі гарди меча, що символізує готовність до захисту вітчизни від ворогів та участь у боях.
https://www.facebook.com/politicalpartynationalcorps/videos/1612785745504284
30167351_1612586422190883_1302339537090132789_o 30167669_1612653205517538_775537179624324589_o

100 РОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

 

20 квітня відбувся круглий стіл “Хортиця та Кримський похід Болбочана (до 100-ої річниці видатної військової операції)”.
Взяли участь:
Сухорада О. Дії української армії проти більшовиків на Сході України навесні-влітку 1918 рр.
Щур Ю. Хортиця у спогадах бійців Української революції.
Білівненко С. Революційний Олександрівськ 1917-1918 рр. в спогадах семінариста Сергія Сала.
Власов О. Місце проведення молебню-панахиди на о. Хортиця 29 червня 1918 р.
Зайченко М. Презентація проекту “Пам’ять нації” та акції#ВідродиХортицю.
Корнієнко О., Олешко О. Бої за Чонгар: 1918 р. та сучасність.

У березні 2018 р. полковник П. Болбочан стає на чолі 2-го Запорізького пішого полку, – найбільшого та найкращого у Запорізькій дивізії, на прапорі якого довкола тризуба був напис: «З вірою твердою в конечну перемогу вперед, за Україну!».
10 квітня 1918 р. штаб запоріжців отримав таємний наказ уряду УНР: випереджаючи німецькі війська, захопити Крим. І вже 16 квітня 1918 р. ударом Кримської групи армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана, за підтримки легіону Українських січових стрільців, яких очолював полковник легіону УСС австрійський ерцгерцог Вільгельм Франц фон Габсбург Лотарінген, відомий також під псевдонімом Василь Вишиваний, більшовики були вибиті з Олександрівська. Західні українці, сприйняли відвідування Хортиці з великим ентузіазмом. Василь Вишиваний у своїх автобіографічних спогадах пише: «Одного вечора я дістав наказ вирушити зо своїми частинами – кораблем і залізницею – через Нікополь на Олександрівськ, себто в околиці славної Хортиці, де була колись славна мати Січ. У нас була велика радість, що саме ми мали щастя обсадити ці славні землі»
Одною з популярних форм культурного дозвілля українських вояків стали екскурсії на Хортицю. Стрілець Мирон Заклинський згадував екскурсії Хортицею, які їм проводив особисто Яків Павлович Новицький.
22 квітня Кримська група захопила Джанкой – першу вузлову станцію Криму, а 24 квітня –
Сімферополь.
29 червня 1918 р. відбулася важлива подія в історії Хортиці – панахида за загиблими вояками. Сучасники того заходу згадували: «Незабутньою подією був побут всім полком на острові Хортиці. Великим пароплавом, без зброї курені переправились через Дніпро і пішо пройшли коло 4-х кілометрів на найвище місце в голові острова… По дорозі затримувались коло історичних місць, як редут на Вошивій скелі, оборонні фортифікації першої Січі, з видом на урочище Сагайдачного, Стовпи… На найвищому місці поставлено приготовлений гранітний пам’ятник з хрестом і одповідним написом. Напис на хресті був такий: «Сей хрест – знак щирої любови і вдячної пам’яти орлам небіжчикам Запорожської Січі від вірних нащадків їх, козаків 2-го Запорожського пішого полку, який після довгого поневолення прийшов сюди перший з отаманом Болбочаном, як організована українська бойова частина і приніс з слізьми радости молитовне синовне привітання незабутнім славним предкам. 29 червня, р. Божого 1918.» Панахида 29 червня на Хортиці вважається прологом до Акту Соборності України 22 січня
1919 р.
У пам`ять про перебування українських військ на острові та на пошану до національної святині, ім`ям «Хортиця» був названий бронепотяг армії УНР. Він брав участь у боях з червоними та денікінцями на території сучасних Вінницької та Хмельницької областей у серпні-листопаді 1919 р.

Нагадуємо, 21 квітня на Хортиці відбудеться масштабна акція з відродження Хортиці в пам`ять про захисників української державності. Більше інформації тут https://www.facebook.com/events/880338812176721/permalink/883403821870220/

 

Хортиця

Бронепотяг «Хортиця». 1918 р.

1017328-i_041

Панахида-молебень на Хортиці. 1918 р.

BolbochanHabsburg

 Зустріч під Олександрівськом з Українськими січовими стрільцями.

 

#Khortytsia
#NationalReserveKhortytsia
#Хортиця
#НаціональнийЗаповідникХортиця
#історіяУкраїни
#Болбочан

Шановні жителі Запоріжжя та гості нашого міста!

Доводимо до Вашого відома інформацію про роботу туристичних об’єктів Національного заповідника “Хортиця” у квітні: 8 квітня – День відкритих дверей та свято “Великдень на Хортиці”, 9 квітня туристичні об’єкти працюють у звичайному режимі, 10 квітня – вихідний день.

18 квітня, з нагоди Міжнародного дня пам`яток та визначних місць  вхід до всіх туристичних об`єктів Національного заповідника “Хортиця” безкоштовний. Історико-культурний комплекс “Запорозька січ”, “Музей судноплавства”, “Музейні студії Міста за порогами” на бул. Центральному чекатимуть на своїх відвідувачів з 9.00 до 17.00.(екскурсійне обслуговування оплачується згідно прейскуранту).

30 квітня – історико-культурний комплекс працює без екскурсійного обслуговування.

У інші дні туристичні об’єкти працюють у звичайному режимі(ІКК “Запорозька Січ” – понеділок вихідний день, “Музей судноплавства” та “Музей міста за порогами” – понеділок, вівторок вихідні дні).

1...2345...18