Національний заповідник "ХОРТИЦЯ"
Пошук
Замовлення екскурсiй
096-254-12-09, 095-914-77-06
Вартiсть квиткiв
Запорозька Сiч - 24 грн
Режим роботи з 9:30 до 16:30 ; сб, нд - до 16:30
Вихідний - понеділок
Музей міста за порогами - 18 грн
Музей козацтва - на реекспозиції
Козацькі люльки

КОЗАЦЬКІ ЛЮЛЬКИ

Національний заповідник «Хортиця» може пишатись найбільш повною та різноманітною фондовою колекцією козацьких люльок.
Найдавніші твори козацького живопису донесли до нас пристрасть козаків до паління. Наприклад візьмемо відомий образ козака Мамая. На більшості картин «Козак Мамай» присутня люлька. Вона разом із шаблею може висіти на дереві або лежати біля козака. Часто на картинах зображено козака, який палить люльку.
У козаків тютюнопаління поширилось раніше ніж в Російській імперії.
У XVII ст. на території України серед козацтва домінували люльки кримського, болгарського і турецького імпорту – всі їх умовно можна назвати «турецькими». З вирощуванням тютюну на території України, особливо на Лівобережжі, пов'язують початок місцевого виготовлення люльок з глини.
Глиняні люльки місцевого – українського виробництва виготовлялися різними способами. Найчастіше використовувалась запозичена у Османській імперії техніка штампування у двосторонніх формах. Для місцевих люльок було характерним використання білих або сірих глин, орнамент наносився по формі, і практично не дороблявся після формовки. Поверхня іноді задимлювалась або вкривалась поливою.
Для «турецьких» люльок характерна висока якість формовки, поверхня підлощувалась, орнамент наносився вже після, різними якісними штампами. Дуже часто «турецькі» люльки мають клейма.
Для українських люльок характерна глекоподібна форма чашечки, для «турецьких» було більш широке розмаїття форм.
Козаки, на відміну від османів, використовували короткі чубуки, тому серед козацтва поширилась назва для люльок – «носогрійки». Найчастіше матеріалом для чубука служив очерет. Такі чубуки практично ніколи не чистили – і коли в чубуку накопичувалися смоли, його просто викидали.
Велику цінність у колекції Національного заповідника «Хортиця» мають люльки, які були виявлені під час археологічних досліджень. До таких можна віднести люльки, знайдені під час дослідження пам’ятки національного значення «Кам’янська Січ». 80% люльок з Січі представлені особливим типом – вкритими ангобом вишневого кольору.
В колекції Національного заповідника «Хортиця» також є дерев’яні люльки. За спогадами французького дипломата Шарля де Пейссоннеля середини XVIII ст., який у своєму трактаті «О торговле на Черном море» вказує, що на території так званої Малої Татарії крім глиняних люльок були розповсюджені і дерев’яні. Він зазначає, що «другим сортом являются трубки из Гермечека и Гайгема, сделанные из вишневых деревьев и розовых кустов; наибольшая их часть привозится из Молдавии… Ногайцы и черкесы употребляют их в удивительно большом количестве». За народними повір'ями, ні в якому разі не можна було різати люльки з осики – проклятого дерева, на якому повісився Іуда. Також неможна було різати люльки з дуба – дерева, священного для всіх українців.
Примітивні дерев'яні люльки – "смольки" часто виготовляли по мірі необхідності на швидку руку з підручного матеріалу, навіть не маючи спеціального інструменту.

З 2013 р. у одному з куренів історико-культурного комплексу "Запорозька січ" працює експозиція - "Козак Мамай та Люлька", де ви можете ознайомитись зі справжніми експонатами-люльками.
Експозиція присвячена таємничому образу козака Мамая як запорозького воїна-характерника, мага, чаклуна й чародійника, а також презентації люльки-носогрійки в її символічному та сакральному значенні для козацтва.

29216113_1896895947049189_3406620445582507896_n 29216190_1896981267040657_8919387486118673875_n

 

#Khortytsia#козацькілюльки

#NationalReserveKhortytsia

#Хортиця

#НаціональнийзаповідникХортиця

#КультурнаСпадщинаУкраїни

#КультурнаспадщинаХортиці

#КозакМамай

#Запорозькасіч

#козаки

#Культурнаспадщина