Національний заповідник "ХОРТИЦЯ"
Пошук
Замовлення екскурсiй
096-254-12-09, 095-914-77-06
Вартiсть квиткiв
Запорозька Сiч - 24 грн
Режим роботи з 9:30 до 16:30 ; сб, нд - до 16:30
Вихідний - понеділок
Музей міста за порогами - 18 грн
Музей козацтва - на реекспозиції
«Littera scripta manet» (Написане залишається)

28 квітня Національний заповідник "Хортиця" взяв участь у VII Нікопольському музейному фестивалі «Україна –козацька держава», присвяченому 370-й річниці початку національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст., створення Української Козацької Гетьманської Держави під керівництвом Богдана Хмельницького, обраного Великою Козацькою радою Війська Запорозького у Микитинській Січі 29 квітня 1648 р. (за н.ст.) Гетьманом України, та його перемогам над військами польських магнатів та шляхти на Жовтих Водах,під Корсунем і Пилявцями у 1648 р.
Мета VII Нікопольського музейного фестивалю «Україна – козацька держава», присвяченого вище названим пам’ятним датам в історії Українського державотворення – це показ музейними засобами та методами науково-просвітньої роботи музеїв областей України історичного значення Нижньої Наддніпрянщини як місця зародження запорозького козацтва, виникнення і діяльності Запорозьких Січей XVI – XVIII ст., витоки Української Козацької Гетьманської Держави, створеної Богданом Хмельницьким на початку національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття та його вікопомних перемог у 1648 р.

Наш заповідник представив у Нікополі міні-експозицію "Littera scripta manet" (Написане залишається). Завданням було зробити художню презентацію на досить обмеженій площі невеликої за кількіст, але досить атрактивної, колекції чорнильниць доби козацтва. Виставка побудована за допомогою образно-музейного метода створення експозиційного середивища.
Формування концептуального задуму відбувалось за наступними посилками. Козацьке повстання, що було підняте на Микитинській запорозькій Січі в січні 1648 року, швидко переросло в національно-визвольну війну, головним здобутком якої стало відновлення української державності. Художня інтерпретація цієї ідеї здійснюється за допомогою образу пагону дубу, який втілений у пластичній металевій кованій конструкції у вигляді трьох стебел з листям. В ментальності українців дуб є символом могутності та довговічності. Він - дерево життя. І саме дубове листя зображене на деяких екземплярах з колекції чорнильниць, презентованої в експозиції.
Територія, на яку поширювалась влада Богдана Хмельницького, набула всіх ознак державності. Її функціонування як політичної форми організації правління було неможливе без когорти освічених людей – писарів. Відомо, що свого часу Б. Хмельницький також був генеральним писарем Війська Запорозького. Головним ат рибу том влади писаря на Січі був срібний каламар. Виставка презентує різновиди каламарів з фондозбірки Національного заповідника «Хортиця»: похідні (підвісні, «запоясні») та настільні. Вона демонструє техніку та мистецький рівень їх виконання. Для цього на кожному з «листів» пагону дуба сформовані окремі експозиційні комплекси: каламарі із зображенням сцени битви грифона з єдинорогом; екземпляри, прикрашені кольоровими емалями; керамічні чорнильниці; заготовки та кришки до каламарів. В загальній композиції експонати асоціюються з так званими «чорнильними горішками» – галами, які за козацьких часів слугували сировиною для виготовлення чорнила.
Для підсилення естетичного враження та інформаційного впливу в експозиції використані гусячі пера (так звані махові), встромлені в деякі каламарі. Таким чином, з одного боку, демонструється письмовий інструмент, яким користувались козацькі писарі; з іншого – візуально врівноважується силует самого пагону. Іншим засобом, що одночасно виконує функцію декорування подіуму вітрини та продовжує тему письмового приладдя, є штучно застарені аркуші паперу та сухе дубове листя.
На середину XVII століття будову Української козацької держави було практично завершено. Як вважають українські дослідники (В.А. Смолій, В.С. Степанков), вона мала свої переваги і недоліки, сильні і слабкі сторони. Але найважливіше полягало в тому, що ця держава була цілком життєздатним організмом з великими потенційними можливостями для самостійного розвитку. Незважаючи на знищення політичних інститутів цієї державності, її традиції не були остаточно перервані. У народній памяті протягом багатьох наступних десятиліть вони продовжували жити і залишатися надійною основою боротьби українського народу за своє національне визволення. І не останню роль в цьому процесі відіграли писарі, які за допомогою каламарів закріплювали «де-юре» державний статус України.
Адже «Littera scripta manet» (Написане залишається)

31890378_2072385926319544_6659627528690335744_n

 

 

Нагадаємо, про фондову колекцію каламарів ми писали тут
http://ostriv.org/kalamari/
Більше матеріалів про фондові колекції та культурну спадщину Хортиці можна знайти тут http://ostriv.org/category/kulturna-spadshhina-xortici/

#культурнаспадщина
#культурнаспадщинаХортиці
#каламарі
#козаки
#Хортиця
#Хортица
#Khortyrsya
#Khortytsia
#NationalreserveKhortytsya
#рукописинегорят