Національний заповідник "ХОРТИЦЯ"
Пошук
Замовлення екскурсiй
0612-24-88-58, 095-914-77-06
Вартiсть квиткiв
Запорозька Сiч - 24 грн
Режим роботи з 9:30 до 16:30 ; сб, нд - до 18:30
Вихідний - понеділок
Музей козацтва - на реекспозиції
Партнери

Національний заповідник «Хортиця» привертає до себе велику увагу не тільки з боку туристів та пересічних громадян. Небайдужість до проблем і перспектив розвитку НЗ «Хортиця» виявляє велика кількість відомих осіб. Це бізнесмени, політики, зірки кіно та естради. Ми висловлюємо щиру подяку всім хто долучається до справи розвитку заповідника, всім хто допомагає зберегти куточок нашої історії, культури і природи, всім хто зробив щось корисне для Хортиці.

Скіфські кинджали (меценат Андрій Авдєєнко)

Національний заповідник «Хортиця» завдяки допомозі небайдужих громадян нашої держави постійно отримує додаткові поштовхи до розвитку. Черговим свідоцтвом такої плідної співпраці став дарунок академіка Авдєєнка Андрія Івановича – два кинджали скіфського часу. Ми впевнені, що вони стануть окрасою експозиції музею Історії Запорозького козацтва.

Найбільш цікавим народом, який жив на Хортиці у добу заліза, певно, були скіфи. В цей час острів стає одним із осередків скіфської цивілізації. На Хортиці існує кілька десятків пам’яток скіфської культури: поселень, могильників і навіть єдине у Світі острівне городище, датоване V–ІІІ століттям до н.е. Тому відображення в експозиції музею скіфської культури є одним із основних завдань нашої установи.

На превеликий жаль ми не маємо відомостей про те, з якої саме пам’ятки походять ці два експонати, та відомо, що вони, скоріше за все, знайдені на території Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області. Мечі та кинджали зустрічаються набагато рідше в похованнях, ніж наконечники стріл чи навершя списів. Зазвичай вони були серед поховального інвентарю в «царських» курганах або в похованнях більш-менш знатних воїнів. Кинджали, які надійшли до фондів, досить короткі, довжиною 40,5 та 33,5 см. представлені одним типом із метеликоподібним перехрестям та антенним навершям. Лезо симетричне, двосічне, ромбовидне в перетині. За аналогічними зразками зброї дані кинджали можна датувати VI–V ст. до н.е.

Виставка козацької зброї (меценат Олександр Фельдман)

Цікава виставка відкрилася 5 червня 2012 року, у Музеї історії запорозького козацтва. Більше 40 зразків озброєння,  яке використовувалося на українських землях з XV до початку XIX ст.  було представлено для відвідувачів  та гостей музею.

Виставку відкрили власник колекції, народний депутат, меценат Олександр Фельдман, голова  Запорізької обласної державної адміністрації Олександр Пеклушенко та генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Максим Остапенко.

Приємною несподіванкою став подарунок  від Олександра Фельдмана. Дві шаблі корабели та два бойових келепи  XVIIст. у майбутньому займуть вагоме місце в експозиції Музею історії запорозького козацтва. Ці речі точно  ілюструють озброєння українського козака тієї доб

Символічним стало те, що виставка «Зброя козацьких часів», організована Музеєм приватних колекцій «Feldman Family Museum» та Національним заповідником «Хортиця», стартує саме на запорізькій землі – батьківщині багатонаціонального військового братства, яке залишило глибокий слід в народній пам’яті.

Основою експозиції є частина колекції старовинної холодної зброї, яку відомий колекціонер та меценат Олександр Фельдман збирав майже два десятиліття. Тут можна побачити ятагани, шаблі, келепи, кинджали та багато іншого.

Виставка хронологічно поділяється на три розділи. До першого – увійшли предмети, які відносяться до початкового етапу історії козаччини – XV -XVI ст.  Це була доба перших козацьких отаманів та гетьманів, перших Січей, перших походів. Другий – присвячений буремному XVIIст., коли почалася Визвольна війна під проводом  Богдана Хмельницького. Третій розділ присвячений озброєнню XVIII ст. – перехід під протекторат Туреччини і Кримського ханства після знищення Січі у 1709 році. Це часи коли закінчилася історія Запорозької Січі у 1775 році.

Серед багатьох унікальних предметів цікавими є шаблі,  аналогічні тим, які козаки використовували у битві під Батогом під час Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.  Слід звернути увагу на шаблю, яка має позолочені накладки на піхвах. Шаблі такого типу досить часто зустрічаються на  ілюстраціях із зображенням російського царя Петра I

Не менш цікавим є пернач – символ влади козацької старшини. Він походить зі Східної Європи. Навершя його з позолотою і має 8 пір’їв.

Наприкінці презентації організатори виставки  висловили сподівання, що ідеї козацтва, де понад усе цінувалися свобода і честь, де був неприйнятним поділ за етнічною ознакою на своїх та чужих, де засуджувалося все, що шкодило інтересам товариства, стануть прикладом для сучаної багатонаціональної України, якій зараз так необхідні єдність та спільні цінності.

Меч доби князя Святослава (меценат Володимир Кальцев)

21 листопада 2011 року в експозиції Музею історії запорозького козацтва відбулась презентація унікальної знахідки – меча X ст., що був знайдений на дні Дніпра біля острова Хортиця в районі ймовірного місця загибелі київського князя Святослава.

Меч так званого «каролінгського» типу має довжину 94 см та вагу близько 1 кг та є зразком елітарного озброєння, про що свідчить насічка на руків’ї із мідного сплаву, срібла та можливо позолоти.

Подібні артефакти дуже рідкісні. 1928 року при будівництві Дніпрогесу знайдено 5 мечів того ж Х століття, які, на жаль, загублені в роки  війни. У 1929 р. біля села Вознесенка (зараз територія міста) відкрито археологічний комплекс, відомий як “Вознесенівський скарб”. Серед знахідок срібні фігури орла та лева, що класифікуються як навершя візантійських штандартів. Існує версія, що комплекс є могилою князя Святослава. В  Музеї історії запорозького козацтва зберігається візантійський якір Х століття знайдений на річковому дні біля Хортиці.

В ті часи по Дніпру проходив важливий шлях “Із варяг у греки”— із Балтійського моря до Чорного. Перша згадка про острів Хортицю повўязана саме з ним. Візантійський імператор Костянтин Багрянородний у 952 р. писав про острів Святого Георгія на якому словўяни, подолав пороги, відпочивають та творять жертвопринесення під величезним дубом. Біля острову діяли важливі річкові переправи – Крарійська (Кічкаська) та Протовчий брід, на якому знаходилось місце збору давньоруських військ. Велике значення Хортиці та прилеглої території для тодішньої економіки та військової справи може пояснити, чому Святослав повертаючись із військового походу на Балкани опинився саме в цих місцях. Біля порогів він потрапив у засідку, яку  йому влаштували печеніги та загинув разом зі своєю дружиною. Елітарні ознаки знайденого меча Х століття, місце та історичний контекст свідчать про дуже велику вірогідність його звўязку із подіями 972 р.

Часи Святослава були зламними для вітчизняної історії. Язичницька східнослов’янська держава, панівним прошарком якої були здебільшого вихідці зі Скандинавії (варяги), опинилася на перехресті військово-політичних устремлінь скандинавської еліти, Візантійської імперії та Хазарського каганату. Країну руйнували внутрішні протиріччя, заколоти та повстання. Матері Святослава княгині Ользі, нарешті, вдалося впорядкувати систему управління, а згодом військові походи Святослава окреслили рубежі, в яких зміцнювалася Київська Русь. Втім, 972 року, поблизу дніпрових порогів, цей поступовий процес було загальмовано загибеллю Святослава, першого давньоруського князя із слов’янським ім’ям. Причини, обставини та наслідки цієї події й сьогодні остаточно не з’ясовані. Через це кожна знахідка має неабияке значення для усвідомлення складних процесів політичної історії нашої держави. Знайдений меч Х століття, безумовно, стане каталізатором нових досліджень історії Київської Русі, обставин життя та військово-політичної діяльності князя Святослава.

Завдяки меценатській допомозі цей меч реставруватиметься для подальшої експозиції в музеї Національного заповідника «Хортиця». Головну фінансову підтримку надав секретар Запорізької міської ради Володимир Кальцев, який не вагаючись відгукнувся на прохання про допомогу у збереженні для історії унікального артефакту.

Нові експонати для Музею історії запорозького козацтва (меценат Євген Черняк).


20 липня 2010 року в Національному заповіднику «Хортиця» були представлені предмети, які надійшли до колекції Музею історії запорозького козацтва. Перша група предметів була придбана для музею відомим запорізьким меценатом, депутатом міської ради, головою комісії з питань розвитку Національного заповідника «Хортиця» Євгеном Олександровичем Черняком. Це козацькі клейноди та зброя.

До клейнодів належать литаври та пернач. Литаври, які датуються XVII-XVIII ст. представляють казаноподібний металевий корпус з натягнутою на ньому шкірою. Литаврами скликали козаків на Ради, повідомляли про загрозу ворожого нападу та передавали накази кошу чи полку під час бою. Їх обслуговувала спеціальна старшина – довбиші. Це перші литаври, які надійшли до музейної колекції в місті Запоріжжі.

Серед експонатів представлено символ влади полковника – пернач. Фондозбірка музею історії запорозького козацтва налічує кілька таких предметів, але пернач подібного типу надійшов до нашої колекції вперше.

Вогнепальна зброя представлена турецьким пістолем, який датується кінцем XVIIІ – початком ХІХ ст. Серед холодної зброї музею передано дві шаблі, що походять з Персії та ятаган XVIII ст.– один із найпоширеніших видів зброї Османської імперії.

Вже протягом декількох років триває співробітництво Євгена Черняка з Національним заповідником «Хортиця», провідним напрямком якого є поповнення музейного фонду.

Три роки в музеї історії запорозького козацтва діє виставка зброї батька Євгена Черняка-Олександра Черняка.

Крім того Євген Олександрович зокрема, та фонд «Патріот Запоріжжя» загалом, допомагають в облаштуванні території заповідника. Прибиранні територіїї під час спеціально організованих суботників. Багато уваги приділяеться відновленню історичного ландшафту на острові – висадці дерев, особливо дубів. Черняк Є.О. активний учасник Всеукраїнської благодійної акції «Відродимо Запорозьку Січ!» по збору коштів на добудову ІКК «Запорозька Січ». Він є головою комісії з питань розвитку Національного заповідника «Хортиця»при Запорізькій міській раді в рамках якої намагається вирішувати проблеми заповідника, а також мешканців острову.

Дзвони для історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» (меценат Швець Дмитро)

28 липня, у День Хрещення Русі та у День Святого Рівноапостольного князя Володимира, Святіший Патріарх Московський і Всієї Русі Кирил, перебуваючи із архіпастирським візитом в Україні, освятив у Києво-Печерській лаврі дзвони церкви Покрови Пресвятої Богородиці в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» на острові Хортиця.

Тим самим Святіший Патріарх віддав данину пам’яті козацькому лицарству, що протягом століть стояло на варті віри Христової в нашій країні.

Без сумніву, відбулася непересічна подія для Запорізького краю та усієї України. Віднині на Хортиці лунатимуть дзвони, особисто освячені верховним ієрархом найбільшої православної церкви, духовним батьком для десятків мільйонів вірян в усьому світі.

Освячення дзвонів відбулося після божественної літургії на Соборній площі та відвідин Святішим Патріархом Кирилом та предстоятелем Української Православної Церкви Блаженійшим Митрополитом Володимиром виставки «Спадок Святого князя Володимира» у Києво-Печерській лаврі.

Виготовлення комплекту з 12 дзвонів, найбільший з яких важить 250 кілограмів, стало можливим завдяки старанням депутата Запорізької обласної ради, радника Міністра культури і туризму України Дмитра Швеця.

Безкорислива допомога в добудові «Січі» ( музикант Сашко Положинський).

Лідер групи «Тартак» Сашко Положинський та волонтери-ентузіасти із різних куточків нашої країни: Києва, Івано-Франківська, Чернівців, Тернополя, Полтави, Одеси озброївшись лопатами, грабарками, кирками та іншими інструментами допомагають будувати ІКК «Запорозьку Січ».

Протягом двох тижнів з 10 по 22 серпня 2009 року двадцятеро молодих людей планують виконати земляні й будівельні роботи. Зокрема, викопати траншею та укласти труби для запуску на комплексі протипожежної системи, обвалувати відкоси (вали) у Внутрішньому та Зовнішньому Кошах, провести гідроізоляцію цоколя Січової церкви, спланувати територію Передмістя. Окрім, цього, декілька чоловік вже розпочало викладати дві печі у Будинку Кошового отамана.

Не сидять склавши руки й працівники заповідника. Вони стелять підлогу та підшивають хори у церкві Покрови пресвятої Богородиці, облаштовують козацькі курені та саму територію Січі.

Трактор для відділу лісу ( колектив НБУ)

Напередодні нового 2011 року національному заповіднику «Хортиця» було презентовано коштовний подарунок – трактор. Його придбання стало можливим завдяки працівникам Національного банку України, які перерахували свій одноденний заробіток для допомоги заповіднику. У 2011 році в структурі нашої установи з’явився новий відділ – відділ лісу, основною метою якого стане догляд за лісовими насадженнями на території острову. Тому було вирішено витратити гроші но купівлю цієї вельми потрібної техніки. Сподіваємось що подарунок допоможе зберегти та примножити природні багатства Хортиці.

Добудова історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» в рамках Всеукраїнської благодійної акції «Відродимо Запорозьку Січ!»

Співголови:

Микола Томенко, заступник Голови Верховної Ради України.

Максим Остапенко, генеральний директор Національного заповідника «Хортиця».

Євген Черняк, голова комісії з питань розвитку Національного заповідника «Хортиця» Запорізької міської ради.

Члени:

Олександр Нефьодов, Голова Запоріької обласної ради,

Влад Яма, танцівник, телеведучий.

Сашко Положинський, група «Тартак».

Валерій Харчишин, група «Друга ріка».

Олександр «Фоззі» Сидоренко, група «Танок на майдані Конго».

Олександр Верьовкін, головний редактор газети «Запорозька Січ», м. Запоріжжя.

Володимир Антіпов, фотохудожник, «Antipov Design Studio».

Наші партнери та меценати:

Створення Запорозької Січі на Хортиці було б неможливими, якщо б не допомога небайдужих людей. До вдячної справи відродження козацької слави у самому серці Запорозьких вольностей долучилися:

Комбінат «Запоріжсталь» — www.zaporizhstal.com

Торгова марка «Хортиця – абсолютна якість» — www.khortytsa.com

Торгова марка «Хлібодар» — www.agroservice.com.ua

Закрите акціонерне товариство «ЗАЗ» — www.avtozaz.com

Благодійний фонд «Справедлива країна» — www.tomenko.kiev.ua

Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» — www.dss-ua.com

Державне підприємство «Івченко-Прогрес»- www.ivchenko-progress.com

Запорізький титаномагнієвий комбінат — www.ztmc.zp.ua

Туристичний комплекс «Інтурист-Запоріжжя» — www.intourist.com.ua

Запорізька обласна державна адміністрація – www.zoda.gov.ua

Запорізька обласна рада — www.rada.zp.ua

Запорізька міська рада – www.meria.zp.ua

Запорізький трансформаторний завод — www.ztr.ua

ТОВ «АВАНТАЖ МЕДІА» — http://avant-m.com.ua

Всеукраїнський благодійний фонд ім. Гончара

Корпорація «Кераміст» — www.keramist.com

Запорізький гранітний кар’єр

Сільгосппідприємство «Исток»

A&V Antipov Photo Agency

Пологівський олійноекстракційний завод — www.mezpology.zp.ua

Іконостас XVIII ст.

27 грудня в церкві Покрови Пресвятої Богородиці на території комплексу “Запорозька Січ” відбулось освячення іконостасу козацького часу. Цей унікальний предмет церковного начиння XVIII ст. було отримано заповідником як дарунок від меценатів і змонтовано в Церкві Покрови Пресвятої Богородиці.

Іконостас було написано на початку XVIII ст. майстрами риботицької школи іконопису. До 2001 року він був частиною начиння Церкви Введення Пресвятої Богородиці села Розтока, Міжгірського району Закарпатської області. Але потребуючи коштів на зведення нового храму, за рішенням церковної громади його було продано. Завдяки зусиллям меценатів цей іконостас було викуплено з приватної колекції і передано Національному заповіднику “Хортиця”. Безпосередніми жертводавцями стали родина Бєлих, родина Загоріів, родина Луценків, родина Третьякових, родина Зацепіних — Геращенко, родина Василиків — Іонових. Організатором виступив “Благодійний фонд родини Загорій”. Протягом року його буде повністю відреставровано та доповнено елементами декору, яких не вистачає.

Нагадаємо, що у 2012 році, в межах угоди між заповідником та Запорізькою єпархією Української Православної церкви Московського Патріархату січова церква отримала гарний іконостас козацьких часів, але по закінченню дії угоди його було вилучено. Даний іконостас передається до музейного фонду в дарунок, тобто безстроково. Він дійсно стане окрасою церкви та зайвий раз доведе сутність острову Хортиця як важливого духовного центру українського народу.