Національний заповідник "ХОРТИЦЯ"
Пошук
Замовлення екскурсiй
0612-24-88-58, 095-914-77-06
Вартiсть квиткiв
Запорозька Сiч - 24 грн
Режим роботи з 9:15 до 16:30
Вихідний - понеділок
Музей козацтва - на реекспозиції
Козацькі човни

В південній частині острова Хортиця вже понад 15 років існує реставраційний ангар. В ньому зберігаються човни та артефакти підняті з дна Дніпра гідроархеологами заповідника. Хортицька гідроархеологія має понад тридцятирічну історію, на її рахунку безліч знайдених артефактів, багато професійних фахівців працюють над дослідженням глибин річки Дніпро і інших водних артерії України. Цей величезний скарб необхідно зберегти та примножити, тому одним із головних завдань установи є побудова Музею дніпровського судноплавства та суднобудівництва в центральній частині острову. Сподіваємось у держави знайдуться можливості реалізувати цей проект. А поки що з майбутніми експонатами для цього музею можна ознайомитись саме в реставраційному ангарі.

chovny3

Реставраційний ангар

Переважна більшість їх пов'язана із російсько-турецькою війною 1735-39 рр., в якій безпосередню участь приймали запорозькі козаки на чолі із кошовим Іваном Малашевичем. В цей період на о.Хортиця, о. Байда та в урочищі Вирва існувала суднобудівна верф, а в акваторії Дніпра стояла Дніпровська флотилія із 400 суден різного типу. Через сувору зиму 1738 р. та епідемію чуми за флотилією не здійснювався належний контроль, внаслідок чого багато з цих кораблів затонули.

Козацький човен XVIII ст. (“Чайка”)

Човен знайдений співробітником Національного заповідника “Хортиця” Валерієм Нефедовим на дні р. Старий Дніпро у 1998 р..піднятий у серпні 1999 року. В даний час повністю відреставрований та готовий до експонування.

chovny1chovny2

Козацький човен XVIII ст.

Являє собою парусне-гребне судно з малою осадкою довжиною 17 м, шириною 3,6 м. Виник в період російсько-турецької війни 1736-1739 у зв’язку з великою потребою в саме таких суднах. Перші креслення човна виготовив майстер Андрій Алатчанін в кінці 1736р. Човен поєднував в собі пропорції, розміри, а також артилерійське спорядження дубів запорозьких козаків з технологічними прийомами побудови та обводами корпусу, властивими для галерного будівництва. Ближчими родичами козацьких човнів були кайки, що будувались для Азовської флотилії адмірала Бредаля. Судна несли одну щоглу, могли ходити також за допомогою весел. Спорядження складалось з чотирьох фальконетів, розташованих на носі і на кормі човна. Екіпаж човна нараховував до 50 осіб, включаючи канонірів та мушкетерів. Палуби, камбузи та гаюни на човнах відсутні. Для Дніпровської гребної флотилії, що брала участь у компанії 1739р., на Брянській верфі було закладено 40 козацьких човнів. Всі вони використовувались для перевезення вантажу та армійських підрозділів в нижній течії Дніпра і на Лимані.

Бригантина «російського типу»

Знайдена співробітником Національного заповідника “Хортиця” Валерієм Нефедовим на дні р. Старий Дніпро у 2004 році. Відноситься до Дніпровської флотилії російсько-турецької війни 1735-39 рр.. В проекті по підняттю судна безпосередню участь брав відомий музикант Андрій Макаревич. Флагманський корабель, у створенні такого типу кораблів, за думкою спеціалістів брав участь Московський цар Петро I., а також Ф. Скляєв і Г. Меншиков. В даний час законсервована і закріплена, в майбутньому чекає на реставрацію.

chovny4

Бригантина XVIII ст.

Походить від італійської бригантини, що з’явились на Балтійському флоті на поч. 18 ст. Англійський посланець Уітворт характеризує її як італійську півгалеру. На відміну від італійських, перші російські бригантини були значно коротшими (довжиною 15,8 м) та ширшими (шириною 4,26 м), що загалом було характерно для кораблів петровського флоту. До них додавалось 10-12 весел. Судна мали одну щоглу, парусне спорядження включало грот (або гафель), тобто прямий парус, найнижчий на другій щоглі від носа, клівер(косий парус трикутної форми, що ставиться попереду фок- щогли) та фор-стеньга (продовження верхньої кінцівки судової щогли) - стаксель (косий парус трикутної форми, що ставиться попереду щогли) . Озброєння — 4-6 невеликих корабельних гармати. В 1711р. розміри російських бригантин були змінені: довжиною 18,11м, шириною 4,37 м. Рішення будувати бригантини для Дніпровської флотилії прийняв Н. Сенявін в жовтні 1737р. Планувалось протягом року побудувати 50 бригантин «російського типу» («російського маніру»)

Байдак

Знайдений гідроархеологами заповідника у 2010 році на березі річки Десна у Чернігівській області. Перевезений та поміщений до ангару де з ним проводились роботи з реставрації та консервації. В даний момент повністю готовий до експонування. Датується кінцем XIX ст. Але зберігає в собі традиції суднобудування I пол. XVIII ст..

Загалом Байдаки це невеликі човни з пласким дном для перевезення людей, вантажу, риби тощо. Широко розповсюджені на Дніпрі. Розміри (за В.І. Далем): від 15 до 25 сажнів довжиною (біля 32-53м) і 2-4 сажні шириною (4,26-8,52м). Вантажність – до 15 тисяч пудів (240т). Могли мати одну щоглу й нести прямий парус, керувались по-барочному. На поч. 18 ст. байдаки були менші за розміром, тоді у великій кількості таких суден не було необхідності. Під час російсько-турецької війни, в умовах гострої нестачі державних суднобудівників та майстрів, будівництво байдаків збільшується, вони були необхідні для діяльності Дніпровської флотилії. Аналогічні за конструкцією судна будувались і пізніше протягом 19 і навіть на початку 20ст.

Дубель-шлюпка

Човен Дніпровської гребної флотилії російсько-турецької війни 1735-39 рр. Створений за типом будування традиційного козацького човна, що мав назву “запорозький дуб”. Складений з частин двох однотипових суден, що були знайдені відповідно у 1970-му та 1999 роках. В даний момент повністю відреставрований та готовий до експонування.

Крім великих експонатів реставраційний ангар має невеликі, але варті уваги артефакти — довбанка та човен із пласким дном із р. Десна, декілька десятків якорів брандвахти, що захищала суднобудівну верф на Хортиці у 30-х роках XVIII ст.,а також два якорі Візантійського періоду(IX-X ст.) з Криму.