28 липня острову Хортиця надано статус памʼятки природи місцевого значення

28 липня острову Хортиця надано статус памʼятки природи місцевого значення

В далекому 1958 році було досягнуто проєктного рівня наповнення чаші Каховського водосховища. Цим завершився процес остаточного знищення Великого Лугу Запорозького. 

Після того, як Дніпровські пороги та великолузькі плавні були затоплені водосховищами, лише острів Хортиця й деякі навколишні урочища на Нижньому Дніпрі зберегли первісні прибережні ландшафти у відносно неушкодженому вигляді.

Цінність острова як потенційного  

об’єкта природно-заповідного фонду надзвичайно зросла, що, ймовірно, і мотивувало внести острів до природоохоронного реєстру. Рішенням Запорізького  облвиконкому № 507 від 28 липня 1958 р. острів Хортиця отримав статус пам’ятки природи місцевого значення. Саме з цієї дати починається офіційна історія острова як території природно-заповідного фонду України.

Пам’ятка займає південну частину острова Хортиця, острів Мала Хортиця, скелі Стог I і Стог II, берегову смугу (до 1 км) правого протоку  Старого Дніпра від гирла р. Нижня Хортиця. 

На цій території наявні відслонення  докембрійських кристалічних порід, наскельна рослинність, залишки байрачних  

лісів, ділянки цілинного степу і дніпровських плавнів.

Матеріал підготовлено зав. сектором природи Національного заповідника “Хортиця”

Михайлом Муленко