Двокрилі на острові “Хортиця”

Двокрилі на острові “Хортиця”

Двокрилі це один з найбільших рядів комах. Більшість сучасних ентомологів-систематиків оцінюють світову фауну двокрилих приблизно в 240 тисяч видів (описано лише близько 160 тисяч). Серед сучасних рядів комах двокрилі займають, за чисельностю і різноманітністю представників, одне з перших місць. Цей ряд об’єднує комарів і мух. Його назва вказує на їх найхарактернішу ознаку: на відміну від інших комах вони мають тільки два крила, передні, бо задні крила перетворилися на своєрідні булавоподібні органи — дзижчальця. Вони вібрують з тією ж частотою, що і крила, але в противофазі їм. Вчені виявили, що дзижчальця служать гіроскопами, що допомагають мухам стабілізувати свій політ. Інженери бачать багато можливостей, як застосувати принцип дії дзижчалець в пристрої роботів, крихітних безпілотних літальних апаратів-дронів, а також космічних кораблів.

Поширеною є думка, що мухи і комарі в кращому випадку “некорисні” для людини і його господарської діяльності, а дуже багато з них навіть шкідливі. Дійсно, серед них чимало кровососів, до того ж деякі з них поширюють збудників небезпечних хвороб. Це мошки, мокреці, деякі родини комарів, ґедзі, сумнозвісна муха це-це тощо. Великої шкоди тваринництву завдають оводи, личинки яких паразитують в тілі тварин, іноді вражаючи і людей. Ряд видів двокрилих є переносниками збудників серйозних хвороб (наприклад, сонної хвороби, різноманітних лихоманок, малярії, гельмінтозів та ін.). Чимало їхніх видів пошкоджує культурні рослини, зокрема зернові.

Однак, шкода, яка завдається цими істотами, не повинна приховувати від нас реальне значення двокрилих у довкіллі, в якому так звані “шкідливі” види можуть грати позитивну роль. Наприклад, личинки мошок і комарів складають значну частину раціону водних тварин; мухи-переносники хвороб поряд з безліччю інших двокрилих є санітарами природи, бо переробляють величезну кількість органічних решток; сила силенна двокрилих є запилювачами рослин. Величезна їх кількість — хижаки і паразити, що годуються іншими комахами, в тому числі такими, що шкодять сільському і лісовому господарству. Наприклад, мухи-тахініди (гусенникові мухи) регулюють чисельність вогнівок, шовкопрядів, листовійок, відкладаючи в личинки та тіла дорослих особин свої яйця.

Історично, людина давно оцінила важливе значення двокрилих. Так широко відомі «золоті мухи» Стародавнього Єгипту — золоті прикраси у вигляді стилізованих мух, вища бойова нагорода Єгипту. Чому саме муха стала символом військової доблесті? Видатний німецький єгиптолог Курт Зете припустив, що орден могли назвати на честь двокрилого через те, що мухи численні, відрізняються великою наполегливістю, завзятістю, настирливістю, кидаються в атаку знову і знову, як їх не ганяй. Ці комахи дошкуляли єгиптянам значно більше, ніж леви, та й боротися з ними важче, хоча лев, звичайно, багато імпозантніше мухи, особливо для ордена. Так що орден Мухи мав свідчити про безстрашність та завзятість бійця.

Історія судово-медичної ентомології ґрунтується на використанні в тому числі й двокрилих комах. Так, в Стародавньому Китаї, у праці з судово-медичній експертизи епохи династії Сун (960–1279 рр.) «Збірник випадків по виправленню судових помилок», опублікованому Сун Ци в 1247 році, описані найдавніші відомі випадки по використанню судової ентомології. У справі про вбивство 1235 р. був зарізаний житель села. Розслідування встановило, що рани були нанесені серпом. Цей факт привів слідчих з підозрою до селян, які працювали на збиранні рису разом з убитим. Місцевий магістрат зібрав жителів села на міській площі зі своїми серпами, їх поклали на траву і відійшли в бік. Через кілька хвилин маса м’ясних мух зібралися навколо тільки одного серпа. Їх привабив запах слідів крові, невидимих неозброєним оком. Всім стало очевидно, що власник цього серпа є винуватцем. Й досі за допомогою мух з родин м’ясоїдкові (Sarcophagidae), бурчалові (Calliphoridae), стрибунові (Piophilidae) тощо, можна визначити час та обставини смерті, чи переміщували тіло, тощо.

Використання личинок з лікувальною метою відомо давно і сходить до витоків цивілізації. Відомо, що личинки застосовувалися в стародавній народній медицині: індіанцями майя, племенами аборигенів Австралії й ін. Личинок мух використовують для лікування хронічних ран. Повторне тривале пошкодження тканин, в поєднанні з основним патологічним процесом – сахарним діабетом, судинною недостатність – призводить до хронітизації процесу. Такі рани не прогресують в процесі загоєння, часто залишаються на запальному етапі, характеризуються наявністю некротичної тканини і хронічної інфекції. Можуть не загоюватися місяці або навіть роками. В таких випадках більщість антибіотиків стає неефективною. Тоді практикуючі лікарі можуть використовувати метод лікування ран личинками мух, який більш відомий як біохірургія (біологічна некроектомія) або maggot debridement therapy (MDT). Використовується навмисне введеня личинок мух в рану людини з метою виборчого очищення від некротичних тканин і сприяння її загоєнню. У січні 2004 р Управління з контролю над якістю харчових продуктів і лікарських препаратів США (Food and Drug Administration – FDA) надало дозвіл на виробництво і збут медичних личинок як лікувальний засіб. Варто сказати, що століття тому відомий український діптеролог (тобто фахівець з двокрилих комах) Сергій Якович Парамонов пропагував цей спосіб лікування у власних статтях, згадуючи при цьому ключову роль амміака, який виділяють личинки мух.

В цілому, роль двокрилих в різноманітних біоценозах є надзвичайно важлиивою. У той же час у світі вивченість цієї ландшафтної групи комах далека від повноти. Про це можна судити хоча б з того факту, що щорічно на нашій планеті описуються сотні нових видів двокрилих, з’являється безліч статей з їхньої систематикі, біології та екології.

Фауна двокрилих о. Хортиця до теперішнього моменту не була предметом спеціального вивчення. Відомі окремі представники декількох родин, проте ці дані замалі, розпорошені в різних джерелах і вимагають перевірки фахівцями. Нещодавно Національний заповідник «Хортиця» відвідав діптеролог Григорій Попов з Інституту зоології НАН України. Були проведені цікаві збори двокрилих і, можливо, незабаром ми станемо ближче до розуміння видового багатства Хортиці. Найцікавішою знахідкою, що була зроблена разом із науковим співробітником заповідника Михайло Муленко це відкриття місця концентрації різних видів двокрилих на стиглих ягодах плодових дерев, зокрема шовковиці. Такий харчовий субстрат приваблює дорослих комах та дозволяє використовувати цю особливість, як основу методики їхнього збору та подальшого дослідження. Вперше було зібрано значну серію екземплярів загадкового та рідкісного виду мух, а саме Platystoma lugubre, який раніше був відомий в Україні тільки за поодинокими знахідками. Екологічно ці мухи відносяться до сапрофагів, тобто тварин, що переробляють мертву органіку. Але й досі ця родина (Platystomatidae) є невивченою, тому вчені зібрали не тільки самих комах, але й матеріал для подальшого аналізу їхньої ДНК.