Колекція витворів від Віктора Байдака

Для Січових козаків Дніпро був не тільки шляхом до свободи. Його часто називали “Батьком”, “Годувальником”, “Захисником”… Риба – перша і основна страва козацького товариства. Її солили, сушили, перетирали на крупу, пересипали попилом, якщо був брак солі. Споживали: варену, смажену, в’ялену, копчену і навіть сиру. Нутрощі риби не викидали, а перетоплювали на жир у величезних казанах і, добре посоливши, заливали у бочки – на зиму…
З козацьких промислів – бджолярство, сіножатей, заготівлі сушених плодів диких груш, яблук, терену, глоду, шипшини, – рибальство було чи не найосновніше. Але на перших позиціях завжди стояли зброя і коні, а потім човни і сіті. А яка на той час була риба! Лящі величезними сріблястими хмарами тяглися за будь-яким човном, з якого хоча б трохи просипалося зерно чи макуха. Деякі лящі на Великому Лузі доростали до 16, 20 і більше кілограмів! Сура славилася величезними срібними карасями; Ворскла – таранею, плотвою, щуками. З Самари виловлювали небачених окунів; Дніпро просто кишів судаками, білизною, гущарою, коропами; у тихих заводях Орілі нагулювали вагу лини, краснопери, в’язі… На течіях незліченними косяками мерехтіла срібними боками чехоня… Глибоко в русі Дніпра чатували на здобич величезні соми. Нижче Великого Лугу в напівсолоних лиманах ловили рибця, осетра, білугу та інших напівпрохідних риб. Раки виростали до неймовірних розмірів: півтори долоні дорослої людини, а з клешнями і вусами – всі дві!