Національний заповідник «Хортиця» передає до Національного науково-дослідного реставраційного центру України справжній бібліографічний скарб – рідкісний примірник поеми «Гайдамаки» Тараса Шевченка, виданий у 1886 році.

Національний заповідник «Хортиця» передає до Національного науково-дослідного реставраційного центру України справжній бібліографічний скарб – рідкісний примірник поеми «Гайдамаки» Тараса Шевченка, виданий у 1886 році.

Цей експонат є однією з цінних пам’яток у музейних фондах заповідника, і тепер отримає можливість зберегтись для майбутніх поколінь у гідному стані.

Поема «Гайдамаки» була написана молодим Шевченком у 1841 році та стала першою романтичною героїчною епопеєю національно-історичного змісту в українській літературі. У 1886 році, до 25-річчя з дня смерті Кобзаря, вона вийшла великим форматом із унікальними ілюстраціями українського художника-графіка Опанаса Сластіона.

Саме це видання стало першим ілюстрованим виданням творів Шевченка, і його наклад не перевищував 100 примірників. Сьогодні відомо про місце знаходження часу трьох з них: два зберігаються – у фондах Центральної наукової бібліотеки, ще один – у музейних фондах Національного заповідника «Хортиця».

Ілюстрації до поеми – окрема мистецька цінність. Над ними Опанас Сластіон, відомий український живописець, графік, архітектор, етнограф і педагог, працював майже рік. У книжці – 14 великих і 35 малих ілюстрацій. Серед них — «Пролог», «Кобзар», «Прощання Яреми з Оксаною», «Гонта, горем битий, несе дітей поховати» та інші. Це глибокі, емоційно насичені образи, що візуалізують складні сторінки нашої історії.

У 2025 році відзначаємо 170 років від дня народження Опанаса Сластіона.. Народжений у Бердянську, дитинство провів у Приморську, він став одним із тих, хто формував українське національне мистецтво і культуру.

Для нашого заповідника цей експонат – не просто цінне видання. Це символ стійкості українського духу, безсмертя слова Шевченка візуалізована з такою ж силою відчуття глибини нашої культурної пам’яті. Його реставрація – це внесок у збереження національної ідентичності, особливо важливий у час, коли українська культура постає як форпост незламності.