Розпочала роботу ХІ науково-практична конференція «Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці»

Розпочала роботу ХІ науково-практична конференція «Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці»

Сьогодні, 14 грудня 2023 року почала роботу ХІ науково-практична конференція
«Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній практиці» Національного заповідника «Хортиця».

У конференції взяли участь представники наукової спільноти з Києва, Дніпра, Запоріжжя, а також Республіки Польща. Більше сорока науковців представили свої дослідження.
Перед початком пленарного засідання до учасників з вітальним словом звернулися Охріменко Світлана Григорівна, т. в. о. генерального директора Національного заповідника “Хортиця”.

Програмою конференції передбачено проведення пленарного засідання та роботу 3 секцій – Історія запорозького козацтва: сучасний стан та напрямки досліджень; Запорозьке козацтво в музейній практиці; Пам’ятки історії, археології та природи Великого Лугу.
Зокрема, на пленарному засіданні прозвучали такі актуальні для сьогодення теми як збереження української культурної спадщини (Додонов Р.О.) та проблеми знання українцями, які виїхали до Польщі, історії України (Тереза Мареш).
Так,  Додонов Роман Олександрович, д.ф.н. (Київ) представив свої напрацювання у питанні «Перспективні напрями захисту культурної спадщини в умовах російсько-української війни». Російська агресія, яка має гібридний характер, одним із напрямків удару обрала ціннісне ядро української нації, її культуру, намагаючись завдати ураження нашій ідентичності. Насамперед, через використання інформаційної зброї і тиражування міфів та відвертої брехні, задіяла з цією ж метою свою дипломатію тощо. За період збройної агресії окупанти фізично знищили понад 1,5 тисяч об’єктів культурної спадщини і культурного фонду. Доповідач проаналізував тему збереження об’єктів за допомогою укриттів, евакуації, підняв проблему повернення об’єктів національної спадщини з-за кордону та необхідності нових законодавчих ініціатив щодо захисту національної спадщини. Вже зараз, на думку Додонова Р.О., потрібно планувати відновлення культурних об’єктів на територіях, які будуть згодом деокуповані.
Актуальною і важливою була тема «Рефлексія на тему знань українських студентів, які навчаються в Польщі, про Богдана Хмельницького», яку розкрила Тереза Мареш, доктор габілітована (м.Бидгощ, Польща). Пані Мареш 20 років займається аналізом шкільних підручників з історії виданих у Польщі, Україні, Білорусі, СРСР та ін., працює з дітьми та молоддю. Вона звернула увагу, що українські діти шкільного віку і студентська молодь дуже погано знають свою національну історію, не знають своїх національних героїв і байдуже ставляться до оцінок подій часів Хмельниччини, які вони чують на уроках з історії Польщі і які суттєво відрізняються від оцінок українських істориків. Пані Мареш  відзначила, що це тривожний дзвіночок для українців і для збереження нашої національної  ідентичності, тим паче в умовах, коли росія взяла курс на знищення українського народу. Головний меседж її доповіді – необхідність збільшення українськими освітянами зусиль з утвердження національної ідентичності через пізнання національної історії.

Усі записи пленарного засідання та секцій залишаться на офіційному каналі заповідника у YouTube @n.z.hortica.

Робота конференції триває і проходитиме в режимі онлайн до 15 грудня 2023 року включно.

Ми обов’язково поінформуємо усіх поціновувачів історії про подальший хід конференції та найцікавіші наукові доповіді.