В цей день Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору

Волелюбність і гідність українців завжди були найбільшою загрозою для існування як рабовласницької російської імперії, так і народженого нею божевільного мутанта – імперії зла під назвою СРСР. Звідси росте коріння паталогічної ненависті до всього українського з боку сучасних росіян, які в основу своєї державної політики й ідентичності поклали злочинну радянську спадщину і знову застосовують проти українців сталінські методи і практики фізичного і культурного геноциду.

Метою злочину Голодомору було фізичне і ментальне знищення українського народу як національної групи через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних.

Менш ніж за календарний рік (1932–1933) в Україні від штучного голоду загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистики смертності унеможливлюють встановлення точної кількості загиблих невинних людей і вичерпного поіменного списку жертв.

Жахом Голодомору була надзвичайно велика смертність серед дітей. У багатьох районах України у вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Ученими Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України імені М. Птухи для Гарвардського університету створена карта втрат УСРР у Голодоморі. За даними вчених, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями – Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половини населення. Смертність перевищувала середній рівень у 8–9 і більше разів. У нинішніх Вінницькій, Одеській, Дніпропетровській областях рівень смертності був вищий у 5-6 разів, у Донецькій і Луганській області – у 3–4 рази.

Голод на довгі десятиліття порушив природний генетичний фонд, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації. Наслідком злочину геноциду також стало руйнування традиційного українського устрою життя. Українцям як етносу було завдано смертельної рани. 1933 рік став для України часом національної катастрофи, наслідки якої відчуваємо і понині.

У 2006 році Законом України Голодомор визнаний геноцидом Українського народу.

В цей день українці і кожна людина совісті запалюють свічки пам’яті про мільйони людських життів, що стали жертвою Голодомору. Ці вогники мерехтять не лише на згадку про вбиті душі. Їхнє світло свідчить усьому світу про злочини сталінізму і вказує на справжні причину і мету російської збройної агресії проти України і сенси нашої боротьби.

Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті!

Матеріал підготовлено зав. сектором розвитку Олександром Цегельником