Акт злуки, День Соборності України та яку роль тут зіграла Хортиця

22.01.2021

Акт злуки, День Соборності України та яку роль тут зіграла Хортиця

10 квітня 1918 року штаб запоріжців отримав таємний наказ уряду УНР: випереджаючи німецькі війська, захопити Крим . Петро Болбочан призначений командиром Кримської групи Армії УНР на правах дивізії.

16 квітня 1918 р. ударом Кримської групи армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана , за підтримки легіону Українських січових стрільців, більшовики були вибиті з Олександрівська . Вояки УСС , західні українці, сприйняли «візит» до Олександрівська , до Хортиці з великим ентузіазмом. Австрійський ерцгерцог (архикнязь), полковник легіону УСС Вільгельм Франц фон Габсбург-Лотрінген, відомий також під псевдонімом Василь Вишиваний (1895—1948) у своїх автобіографічних спогадах пише: «Одного вечора я дістав наказ вирушити зо своїми частинами — кораблем і залізницею — через Нікополь на Олександрівськ , себто в околиці славної Хортиці, де була колись славна мати Січ. У нас була велика радість, що саме ми мали щастя обсадити ці славні землі».
Український січовий стрілець Мирон Заклинський, згадуючи про Хортицю, «прив’язує» місто до острова, а не навпаки: «На північ від Біленького , напроти Хортиці, є гарне місто. Тоді називалося Олександрівське, тепер Запоріжжя».
Одною з популярних форм культурного дозвілля українських вояків стали екскурсії на Хортицю. Стрілець Мирон Заклинський згадував: «…Рухлива управа наладнувала культурне наше життя після перерви… Зорганізувала кілька прогулянок на Хортицю, в яких взяли участь також Українські січові стрільці.
Мешканці східних і західних земель знайомились, пізнавали краще одні одних і заприязнювались. Бував приязний також старий археолог і етнограф Новицький. Біля нього держалася на Хортиці більшість Українські січові стрільці. Він водив своє товариство по острові, показував давні окопи і сліди укріплень, та все пояснював».

22 квітня Кримська група захопила Джанкой  — першу вузлову станцію Криму , а 24 квітня — Сімферополь.
29 червня 1918 р. відбулася важлива подія в історії Хортиці — панахида за загиблими вояками. Мешканець Олександрівська, сотник армії УНР Никифор Авраменко (1893—1973) згадував: «Незабутньою подією був побут всім полком на острові Хортиці. Великим пароплавом, без зброї курені переправились через Дніпро і пішо пройшли коло 4-х кілометрів на найвище місце в голові острова. Було запрошено кілько гостей, серед їх і Андрій. По дорозі затримувались коло історичних місць, як редут на Вошивій скелі, оборонні фортифікації першої Січі, видом на урочище Сагайдачного, Стовпи. Поясняли топографію і історію минулого переважно ми з Андрієм. На найвищому місці поставлено приготовлений гранітний пам'ятник з хрестом і одповідним написом (напис на хресті був такий: „Сей хрест — знак щирої любови і вдячної пам’яти орлам небіжчикам Запорожської Січі від вірних нащадків їх, козаків 2-го Запорожського пішого полку, який після довгого поневолення прийшов сюди перший з отаманом Болбочаном , як організована українська бойова частина і приніс з слізьми радости молитовне синовне привітання незабутнім славним предкам. 29 червня, р. Божого 1918. Дивились гості на кількатисячну групу наслідників колишньої козацької слави, і не одному блиснуло сльозою око.

Після короткого одпочинку польовий священик п. о. Микола Мошняга посвятив пам’ятник, одслужив молебень за закінчення боїв та панахиду за полеглих за волю тепер і колись. Оркестр грав одповідні мелодії, хор співав величаво.

Виголосили мови Болбочан, Оліфер і Андрій. То були хвилі глибокого скуплення, поваги, порушення душевних струн… Довго, до вечора тягнулись поминки під музику і спів. Як довга і широка Україна , знайшлись тут представники всіх земель: Київщини, Полтавщини, Харківщини, Запорожжя, Волині, Поділля, Полісся, Бессарабії, Наддністрянщини . Каждому запали в душу ці хвилі, як символ соборності України. Пороблено пам’яткові фотографічні знімки. Од’їхав штаб і гості. Вечором перевозились дубами назад. З п. Кондратюком сліділи за переправою».
Панахида 29 червня на Хортиці вважається прологом до Акту Соборності України 22 січня 1919 р.
21 квітня 2018 року на місці панахиди 1918 року Національний корпус «Азов», представники Литовської громадськості та Національний заповідник «Хортиця» встановили пам’ятний хресь в пам’ять про загиблих за волю України, а також висадили 2100 молодих дубів.

 

https://www.youtube.com/watch?v=SZUmvbMYhlo

 

Поділитися в соц.мережах:

Останні новини

Всі новини
15.03.2024

У ЗАПОРІЖЖІ ВІДКРИЛАСЯ УНІКАЛЬНА ВИСТАВКА «ДУКАЧІ І ПРИКРАСИ КОЗАЦЬКОГО СХОДУ»

15 березня у Музейних студіях «Місто за порогами» Національного заповідника «Хортиця» відбулася презентація колекції історика-ставрографа Віктора Векленка «Дукачі і прикраси козацького сходу». Запоріжці стали першими в Україні, кому представлене це...

Читати повністю
8.03.2024

Переможці конкурсу дитячого малюнку «Актуальний Т. Шевченко»

Вітаємо переможців! Завершився конкурс дитячого малюнку «Актуальний Т. Шевченко», який тривав з 01.02.2024 до 29.02.2024 року, організований Національним заповідником «Хортиця». Переможці конкурсу в кожній віковій групі - 7-10 та 11-13...

Читати повністю
2.03.2024

Не працюватимуть Музейні студії «Місто за порогами»

03.03.2024 р музей не працюватиме з технічних причин

Читати повністю