Побут м. Олександрівська у родинному архіві Рац-Краснопольських (кін. XIX – 80-ті рр. XX ст.) – матеріали з фондозбірки Національного заповідника “Хортиця”

Побут м. Олександрівська у родинному архіві Рац-Краснопольських (кін. XIX – 80-ті рр. XX ст.) – матеріали з фондозбірки Національного заповідника “Хортиця”

Кожен науковий співробітник заповідника протягом року опрацьовує свою індивідуальну наукову тему. Будемо потроху знайомити вас із кожною з них та з найцікавішими  матеріалами, які вдалося знайти нашим співробітникам. В цій статті йтиметься про роботу старшого наукового співробітника відділу науково-фондової роботи Ірини Тітової.

Колекція Національного заповідника «Хортиця» групи зберігання «Папір» включає в себе більше ніж 17 тисяч предметів. Частина документів об’єднана за принципом належності до певної особи. Можна виділити досить великі за кількістю експонатів комплекси, які представляють науковий інтерес через охоплення широких хронологічних меж та представлення матеріалів, які стосуються декількох поколінь. До таких комплексів належить група матеріалів Рац–Краснопольських, які були передані представником родини Краснопольських, мешканцем м. Запоріжжя, Миколаєм Микитовичем, протягом 1982-1984 рр. Загальна кількість предметів, які поступили до фондів НЗХ – 496. Серед них побутові речі, предмети одягу, гроші. Групу зберігання «Папір» поповнили документи, книги, газети, журнали, учбова література, а також програми концертів. Всі ці предмети знаходились у родині Рац-Краснопольських починаючи з кінця XIX ст.

Засновниками родини були Єфрем Романович Рац (1869 р.н.) та Марфа Авакумівна Рац (1870 р.н.). На початку XX ст. вони переїхали до м. Олександрівська з Катеринослава та мешкали на перехрещенні сучасних вулиць Троїцької та Поштової (колишня Катеринославська). Найбільше матеріалів про старшу доньку родини Раців – Єфросинію Єфремівну. Вони характеризують період її навчання, викладацьку діяльність, власну родину. Трохи менше даних про молодшу сестру – Ірину. Лише декілька документів стосуються їхніх братів та батьків.

Отримана інформація з родинних документів дозволяє доповнити історичну картину існування нашого міста з кінця XIX – середини XX ст.

Є.Р. Рац та М.А. Рац

Перетин сучасних вулиць Поштової (колишня Катеринославська) та Троїцької