Про мортири, шуфли, прибійники, банники, фальконети, пижовники та правила

28.03.2020

Про мортири, шуфли, прибійники, банники, фальконети, пижовники та правила

Козаки називали пушкарнею будівлю в якій зберігали речі пов’язані із запорозькою артилерією. Запорізьке військо мало невелику за кількістю, але добру артилерію («армату»). Вона складалася з «армат» (гармат), «фальконетів», гаубиць (камнеметів) та «можжир» (мортир). «Арматами» називали артилерійську зброю, що мала довжину ствола 20 і більше калібрів. Наші 6 чавунних гармат розміщенні за межами приміщення пушкарні на дерев’яному помості, вони трифунтового калібру. «Фальконетами» (в перекладі соколик, або сокольонок) називали дрібнокаліберну артилерійську зброю довжина ствола яких була менше ніж у гармат.

В нашій пушкарні можна побачити три  види фальконетів, які різняться між собою калібром, довжиною ствола та деякими конструктивними особливостями (деякі мають дельфіни спеціальні скоби які відливалися разом з гарматою і слугували для підйому гармати). Один з наших фальконетів є оригінальним предметом, що використовувався в часи російсько-турецької війни 1735-1739 років на судах дніпровської флотилії. Знайдено цю унікальну річ у Старому Дніпрі.

Гаубицями, або гафуницями називали гармати з довжиною ствола, яка дорівнювала 5-8 калібрам. Інша назва такої гарматки дробовик. Спочатку така зброя стріляла купами каміння, а надалі невеликими рубаними шматками заліза (картеччю).

Мортирами називали короткоствольні (3-5 калібрів) гармати, що випускали снаряд по навісній траєкторії. Мортири мали вигляд ступи (до речі назва мортири походить від французького слова, що означає ступу). Слід додати, що бронзові мортири, що були пошкоджені і не використовувалися як артилерійська зброя, могли використовуватися як ступи в яких подрібнювалися та змішувалися інгредієнти, що входили до складу пороху.

Легкий, рухливий характер запорізької артилерії визначався необхідністю швидких пересувань на широких просторах, а також невеликими розмірами суден, які не змогли б витримати великого вантажу. Свій артилерійський парк, який поставлявся російським урядом, запорожці поповнювали гарматами, захопленими у турків і татар.

Артилерійські стволи під час бойових дій розміщувалися на лафетах. В нашій пушкарні можна побачити фальконет на колісному польовому лафеті, гаубицю (дробовик) на фортечному лафеті. Крім того, два наші фальконета розміщені на колодах за допомогою вертлюгів. Останні виглядають як металевий стрижень з вилкою у горі, що має гнізда для гарматних цапф. Цапфами в свою чергу називають циліндричні опірні пристрої у вигляді полувісей, за допомогою яких гарматний ствол спирався на верхню частину лафета.

В нашій пушкарні можна побачити різні види снарядів, що використовувалися в тогочасній артилерії. Це і відлиті чавуні ядра у вигляді куль, і чавунні кулі з порожниною у середині, що називалися в ті часи в залежності від ваги бомбами або гранатами (граната мала вагу до 1 пуда, або 16 кг, бомба – більше пуда). Наша бомба, яку ви можите побачите в експозиції, є оригінальним предметом часі російсько-турецької війни 1735-1739 років. Гранати і бомби начинялися порохом у отвір вставлялася трубка заповнена порохом, який підпалювався в каналі ствола. Крім того, серед снарядів можна побачити і кам’яне оригінальне ядро. Подібні заряди використовувалися на початку  епохи артилерії. Серед представлених в нашій експозиції снарядів є і рубана картеч (на столі). Іноді снаряди разом з потрібною кількістю пороху, що називалася зарядом, зашивалися у так звані картузи (дане слово перекладається як мішок). Останні також представлені в нашій експозиції.

Обслуговували тогочасні гармати предмети, копії яких представлені у нас. Серед останніх ви можете побачити: шуфли (совки), прибійники, банники, пижовники та правила. Шуфлами відмірялася необхідна для одого пострілу кількість пороху та надсилалася до ствола гармати. Шуфли виготовляли з дерева та мідного листа. Прибійники складалися з стрижня та так званої шишки. Прибійником ущільнювали заряд, снаряд, пижи (пижи виготовлені з сіна, паклі або з дерева, вставлялися після заряду та снаряду з метою ущільнення останніх та недопущення втрати порохових газів) у гарматі. Банниками прочищали канал ствола гармати після пострілу. Останній нагадував прибійник, шишка якого обшивалася клаптем баранячої шкіри з вовною. Пижовниками, що певною мірою нагадували штопор, видаляли пижі з гармати коли останню потрібно було розрядити. Правилами називали залізні ломи, або дерев’яні ричаги окуті металом. Даними предметами наводили ствол гармати на ціль. Залізні правила, які ви бачите в нашій пушкарні є оригінальними речами часів російсько-турецької війни, про яку ми згадували раніше.

В інтер’єрі нашої пушкарні можна побачити багато речей, що на перший погляд мають господарське призначення, не пов’язане з військовою справою: казан, ступи, вагани, сито. Слід сказати, що такі речі також використовувалися у арсеналах тих часів, за їх допомогою виготовляли селітру, основну складову частину чорного пороху, та і сам порох (до складу пороху входили крім селітри сірка та вугілля). До речі російський офіцер князь С. Мишецький, який перебував на Запорозькій Січі в часи російсько-турецької війни згадував, що запорожці виготовляли порох, однак останній був не високої якості.

В пушкарні представлені інструменти деревообробних та металообробних ремесел, за допомогою яких ремонтували гармати, виготовляли лафети та снаряди. Крім того, є і шанцевий інструмент. Присутні також речі, що можна віднести до індивідуальної зброї (списи).

Очолював пушкарню один з запорозьких, так званих, служителів –пушкар. Йому підпорядковувалися кілька канонірів. Пушкаря обирали як і військову старшину на козацькій раді. До речі, останній запорозький пушкар Іван Смола певною мірою був пов’язаний з Хортицею – на річці Нижня Хортиця розташовувався його зимівник (хутір).

Поділитися в соц.мережах:

Останні новини

Всі новини
17.09.2020

Режим роботи 18 вересня 2020

Увага! З технічних причин Музейні студії "Місто за порогами" та "Музей судноплавства" тимчасово не будуть працювати 18 вересня. Приносимо свої вибачення за доставлені незручності! Але знайте, що ми завжди раді...

Читати повністю
10.09.2020

Режим роботи “Запорозької Січі” 18 та 20 вересня

Шановні відвідувачі, доводимо до Вашого відома інформацію про роботу історико-культурного комплексу "Запорозька Січ" 18 та 20 вересня: 18 вересня(п'ятниця): туристичний об'єкт працює з 9:30 до 13:00;  20 вересня(неділя) : туристичний...

Читати повністю
23.08.2020

День Прапора на Хортиці (ФОТО)

Согодні в День Державного Прапора України над Хортицею урочисто підняли блакитно-жовтий стяг.

Читати повністю