Традиції на Масницю

Традиції на Масницю

В Україні, крім «Масляна», цей тиждень називали ще «Пущення», «Загальниця», «Бабський тиждень», «Сиропусний тиждень» та «Колодій». Український Колодій не має аналогів у наших сусідів, цебто не запозичений, і витоки його святкування сягають глибини тисячоліть. Припадає Колодій на останній тиждень перед початком Великого посту. У ці дні пригощали один одного смачними млинцями та варениками. Грали у веселі ігри, співали, жартували. Впродовж цього тижня, заздалегідь домовившись, жінки збиралися в шинку – «щоб поколодувати», після цього, замовивши наливки, виголошували здравиці(тости) і вітаючи одна одну, жартували.

Хлопцям, які не одружилися в цьому році, одягали дерев’яну колодку на ногу або руку. Так вони з колодкою і ходили. Але можна було відкупитися. І в перший день цього тижня, в понеділок, на честь народження колодки, влаштовували ігрища і танці. Жила ця колодка рівно тиждень: у понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п`ятницю Колодку «хоронили», а в суботу — «оплакували». Таким чином люди проводжали зиму. Незважаючи на те, що колодка «померла», ніхто в ці дні не сумує, бо це жартівлива традиція, тож засмучуватися нема чого.

Понеділок Масниці називається “зустріч”, і в цей день всі ходили в гості. За стародавнім повір`ям, хто в домі залишиться, той поховає своє господарство. У цей день, жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо до них хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було, тільки відкупившись або поставивши “могорич”. У понеділок влаштовували гуляння, катання на санях. У цей день починали пекти млинці, а перший випечений млинець обов`язково віддавали убогим, щоб він згадав душі покійних родичів.
У вівторок влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У цей день хлопці виглядали наречених, а дівчата – суджених. У вівторок по дворах ходили ряджені, які за певну плату у вигляді млинців дозволяли прив`язати до віника стрічку. Разом з цією стрічкою ряджені несли з собою з дому всі хвороби, негаразди і нещастя.
У середу тещі приймали своїх зятів у гостях і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, зібрали всіх рідних і знайомих. Цієї традиції присвячено чималу кількість прислів`їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. В народі вірили: якщо чоловік вибирає млинці або вареники з солоною начинкою, значить він впертий і з гонором. А якщо солодкими ласує, то ніжно
і лагідно стане звертатися зі своєю дружиною. Раділи тещі, якщо зять багато їв: значить, не ледача і працьовитий.
У четвер не можна було шити і прясти. Всіма родинами люди виходили на різні змагання, кінські перегони, різні катання по вулицях і спорудження снігових фортець.
У п`ятницю зяті пригощали тещ, після чого їх треба було покатати вулицями села або міста.
Причому “сервіс” в такому випадку прямо залежав від характеру тещі: злу та сварливу везли по вибоїстій дорозі, а лагідну і добру – по прямій і рівній.
Субота називалася “посиденьками у зовиці”. Невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і вручали який-небудь подарунок.
Найбільш пишно відзначали неділю. Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, проводили масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляною, смачною, веселим тижнем і водночас люди просили у близьких вибачення за завдані образи.