До експозиції «Де є бої – там є герої». Розділ 13 «Мамай»

До експозиції «Де є бої – там є герої». Розділ 13 «Мамай»

В цьому розділі представлена колекція картин, присвячених одному з найпоширеніших і найзагадковіших в українському образотворчому мистецтві та міфології образу козака Мамая.

Це типове сюжетне зображення має канонічну композицію. Козак сидить на землі, підібгавши ноги «по-східному» у степу під дубом, на гілках якого розвішано або покладено поряд рушницю, шаблю, лук, стріли, пістоль, порохівницю, сумку та чарку, палить «люльку-бурульку» й грає на бандурі чи кобзі. Зазвичай, він одягнений у жупан або кожух, сорочку, шаровари, чоботи-сап’янці. Позаду стоїть кінь, прив’язаний до списа, що встромлений у землю.

Фольклорна пам’ять донесла до нас вираз «піти на Мамая» у значенні «відправитися на удачу». «Мамаюють» – так говорили про чоловіків, що мандрують, не бувши до чогось прив’язаними. Тож не дивно, що «Мамаями» називали відчайдушних козаків, яких вважали за характерників.

В експозиції представлено дві картини «Козак Мамай», пензля невідомих художників, картина А. Скрипки «Козак Мамай» та полотно А. Якимця «Козак Мамай». Вони написані у різні часи. Це свідчить, що сакральний образ Мамая не зазнав змін, а трансформувалося лише його технічне виконання.

Наступний розділ

До експозиції «Де є бої – там є герої». Розділ 14 «Козацькі обличчя сучасності»