До експозиції «Де є бої – там є герої». Розділ 4 «Кривавий бенкет»

До експозиції «Де є бої – там є герої». Розділ 4 «Кривавий бенкет»

Цей натюрморт  має назву «Бенкет переможців». Він присвячений блискучим успіхам, які здобула козацька армія над шляхетськими військами у битвах під Жовтими Водами, Корсунем та Пилявцями. Існує думка про сакрально-магічний зв’язок між битвою та бенкетом, як ритуальним дійством. «Бенкетом» в голландському живописі називали один із різновидів зображень накритих столів, які набули великої популярності у XVII ст. Передумовою появи цього типу натюрморту були зображення корпоративних бенкетів стрілецьких гільдій − учасників війни за незалежність Голландії. Наприклад, картина-прототип «Банкет офіцерів роти міліції Св. Георгія в 1616 р.» Франса Галса (нід. Frans Hals), який зберігається у музеї Франса Галса в Гарлемі (Нідерланди).

У XVII ст. в Речі Посполитій була модною теорія «сарматизму», за якою шляхта походила від сарматів, що вважалися прабатьками європейського лицарства. Тож в експозиції на столі як символи трьох перемог над шляхтою презентовані два глечики сарматської доби та шолом, стилізований під обладунок сарматського катафрактарія з гербом польського короля Стефана Баторія. Вказані експонати виконують роль ритуальних чаш, наповнених вином-кров’ю. Ця художня метафора втілюється за допомогою грон винограду.

Згідно з уявленнями про бенкет як сакрального дійства, головним елементом цього ритуалу була обов’язкова присутність на ньому ватага і його воїнів. Отже, чільне місце за експозиційним столом «посідає» гетьман Б. Хмельницький, якого уособлює полотно «Богдан з полками» − копія Б. Бєлянінова з картини невідомого художника. На думку вчених, цей портрет є ювілейним твором, присвяченим 80-річчю перемоги під Пилявцями.

Наступний розділ

До експозиції «Де є бої – там є герої». Розділ. 5 «Втеча»