43 Окрема Артилерійська Бригада імені гетьмана Тараса Трясила

43 Окрема Артилерійська Бригада імені гетьмана Тараса Трясила

Продовжуємо розповідати про видатних українських діячів, іменами яких названі формування військ України.

43 Окрема Артилерійська Бригада імені гетьмана Тараса Трясила

Бригада Почала формуватися восени 2014 року після російської агресії на Сході України і брала участь у подальших бойових діях.14 жовтня 2020 року з нагоди Дня захисника України бригада була названа на честь козацького полководця Тараса Трясила.

Тарас Трясило (?— 1639) — козацький гетьман, полководець, реформатор козацького війська, очільник повстання за волю і права українського народу.
Тарас Федорович, якого запорожці називали Тарас Трясило, за одними даними був родом з Чигиринщини, а за іншими мав кримськотатарське походження і носив до хрещення ім’я Асан або Усан.
В 1625 році він став полковником Корсунського полка — одного з нових козацьких полків, створених після підписання гетьманом Дорошенком Куруківської угоди з Річчю Посполитою.
У березні 1630 р. Тарас Трясило очолив козацьке повстання проти Речі Посполитої. На чолі 10-тисячного війська він вирушив з Січі у напрямку Черкас. Гетьман звернувся з універсалами до українського народу, в яких закликав братися до зброї для здобуття козацьких вольностей і захисту православної віри. Наприкінці березня повстанці підійшли до Корсуня і разом з міщанами розгромили польський гарнізон. Для об’єднання окремих загонів Трясило здійснив рейд по Правобережжю, а потім створив табір на лівому березі Дніпра біля Переяслава, зібравши близько 37 тисяч повстанців. У травні цього ж року війська Речі Посполитої на чолі з коронним гетьманом С. Конецпольським почали штурм козацького табору. Проте активні дії повстанських загонів по всьому Подніпров’ю сприяли успіхові їх основних сил під Переяславом. Повстанці захопили гармати й боєприпаси противника. У ніч на 20 травня невеликий козацький загін проник до ворожого табору і знищив «золоту роту», яка охороняла особисто Конецпольського. Ці події увійшли в історію як «Тарасова ніч». Коронний гетьман запросив мирних перемов, і 29 травня була підписана Переяславська угода. За її умовами козаки отримали право самі обирати собі гетьмана, кількість реєстрових козаків збільшувалася до 8 тисяч, зберігалися привілеї козацької старшини. Разом з тим козакам було заборонено самостійні військові походи.
Невдоволений угодою, Тарас Трясило з частиною козаків повернувся на Запорозьку Січ, де намагався підняти нове повстання.
Під час Тридцятирічної війни (1618—1648) між коаліціями європейських держав, Трясило командував загонами козаків, які перебували на австро-угорській службі. За його ініціативи в козацьких військах з’явилася кавалерія. В 1632— 1634 роках він брав участь у Смоленській війні — московсько-польській війні за Чернігово-Сіверську і Смоленську землі.
Після чергової спроби підняти повстання в 1635 році із частиною козаків пішов за Дон. У козацьких літописах є згадка про те, що Трясило помер у 1639 р. у Корсуні, де і був похований.

57 окрема мотопіхотна бригада імені кошового отамана Костя Гордієнка

24-та окрема механізована бригада ім. короля Данила

201-ша зенітна ракетна бригада імені гетьмана Пилипа Орлика

58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського

30 – та окрема механізована бригада ім. князя Костянтина Острозького

92-га механізована бригада імені Кошового Отамана Івана Сірка

31-й окремий полк зв’язку та радіотехнічного забезпечення імені Гетьмана Михайла Дорошенка

Всі статті про історичних постатей, на честь яких названі військові формування легко знайти у фейсбуці за хештегом #Історичні_постаті_у_ЗСУ

Ілюстрації:
Портрет Тараса Трясила
Нарукавний знак бригади
Верховний Головнокомандувач України Володимир Зеленський вручив стрічку з почесним найменуванням командиру 43-ї окремої артилерійської бригади полковнику Олегу Шевчуку.